Земляки спроможнi здивувати…

Минулої неділі у Луцьку з нагоди Дня матері відбувся третій Всеукраїнський  фестиваль вишитих рушників «Вишиті обереги єднання»

Кожна місцевість у нашій державі має свої традиції у побуті та мистецтві, зокрема, й у вишиванні рушників. За стилістикою візерунків досвідчені етнографи можуть легко відрізнити витвори гуцульських вишивальниць від наддніпрянських чи слобожанських. Свій колорит має і волинська вишивка. У цьому змогли переконатися жителі та гості Луцька, які взяли участь у фестивалі вишитих рушників. Він розпочався біля стін старовинного замку князя Любарта. Тут фольклорні колективи представили свій самобутній репертуар, до них долучився духовий              оркестр обласного управління внутрішніх справ. Разом із студентами місцевого університету вони взяли участь у параді, який пройшов центральними вулицями міста.

Міліціонери радували перехожих запальними мелодіями і відблиском на сонці мідних музичних               інструментів. Можна було оглянути і численні вишиті рушники, які демонстрували учасники дійства. Всі поспішали на Театральну площу, де розпочалось культурно-мистецьке дійство з нагоди Дня матері.

Першими тут господарювали дітлахи. Вони за допомогою кольорової крейди відображали на асфальті свої подяки рідним мамам. У кожній композиції неодмінно були присутні візерунки, якими оздоблюються рушники.

 В урочистому відкритті фестивалю «Вишиті обереги єднання» біля стін обласного музично-драма­тичного театру ім. Т.Г.Шевченка взяли­ участь  священики Української правосл­авної церкви, Української православної церкви Київського Патріархату та Української греко-католицької церкви, Луцький міський голова Микола Романюк, секретар міської ради Григорій Пустовіт, ініціатор фестивалю, заслужений діяч мистецтв України Віталій Іваницький, а також міський голова Славути Василь Сидор.

Останній закликав свято берегти народні традиції, а також повідомив, що делегації зі Славути є чим подивувати учасників фестивалю, бо ж, як мовиться, приїхали не з порожніми руками, а з сюрпризами.

…На Театральному майдані та на вулиці Лесі Українки панує пожвавлення, саме тут збираються учасники фестивалю із своїми вишитими рушниками, щоб долучитись до встановлення рекорду. Першими до дійства долучаються луцькі семінаристи. Вони демонструють рушники, до вишиття яких стали причетні прихожани, а також великі ікони, що виготовлені за допомогою голки та кольорових ниток.

Поступово формується вервечка вишитих рушників. Поряд із священнослужителями стали очільники територіальних громад – міський голова Луцька Микола Романюк, серетар міської ради Григорій Пустовіт, міський голова Славути Василь Сидор.

Жива шеренга зростає щомиті. Ось у руках в літнього лучанина вишитий рушник, на якому відтворено рік – 1937. На старому полотні  орнаменти виконані у темних тонах. Це сум за тими, кому довелось потрапити у сталінські катівні.

Ще один рушник із датою: поряд із візерунками вишито: 1942-й. За словами його власника пана Миколи, того року побралися його батьки, вони на рушнику складали присягу Всевишньому і пережили воєнні лихоліття. Тепер цей весільний атрибут став сімейною реліквією.

- Основна мета нашого фестивалю закладена в його назві – «Вишиті обереги єднання», - каже Віталій Іваницький. - Ми прагнемо обєднати різних за віком, політичними уподобаннями людей не тільки на Волині­, а й по всій нашій державі. Приємно, що сьогодні плече до плеча стали представники різних релігійних конфесій. Вишиті рушники є оберегами нашого народу, ними прокладається шлях до справжнього об’єднання. Нам же ділити нічого, ми ж українці, наша держава є рідною і для представників інших національностей. Ми повинні жити у мирі та злагоді.

На третьому Всеукраїнському фестивалі вишитих рушників авторові цих рядків випала почена місія представляти національний проект «Книга рекордів України» і засвідчити рекорд на найбільший вишитий рушник. Три роки тому, коли у Луцьку були започатковані «Вишиті обереги єднання», лучанам і гостям міста вдалось продемонструвати полотняну смугу завдовжки 1 кілометр 610 метрів.

Цьогоріч після процедури вимі­рювання було за­фіксовано загальну довжи­ну всіх представлених вишитих рушників - один кілометр 130 метрів. Отож досягнення трирічної давнини покращити не вдалося. Але це не за­смутило учасників фестивалю, бо вони завітали сюди не заради рекордів. Духов­на єдність є найвищим мірилом.

...Свято продовжується. На імпровізованій сцені змінюють один одного колективи художньої самодіяльності. Ведуча оголошує про те, що делегація з Хмельниччини приїхала із унікальним вишитим прапором міста Славута. У цей час звучить виступ юної славутської співачки Божени Поліщук. Вона - неодноразовий дипломант міжнародних та всеукраїнських пісенних конкурсів, а тепер радує своїм талантом і учасників фестивалю.

Міський голова Славути, голова асоціації міст-супутників АЕС, наказовий отаман Хмельницької Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорізьке» Василь Сидор, представник мерії Роман Бачинський демонструють вишитий прапор міста Славута.

До вишивання полотнища долучилось більше дванадцяти тисяч жителів Славути та її гостей. Свої стібки на ньому залишили Герой України Левко Лук’яненко, заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко, митрополит Української Православної Церкви блаженніший Володимир, який і освятив символ територіальної громади.

Багато лучан скористались нагодою зробити на пам’ять знімок поряд із унікальним прапором та Романом Бачинським, який на фестивалі у козацьких обладунках виглядав досить колоритно. Інтерес до славутського прапора проявили і представники мас-медіа.

Після консультацій із керівництвом національного проекту «Книга рекордів України» стало відомо, що на сьогодні ще не зафіксовано жодного вишитого прапора міст нашої держави, отож у славутчан є всі шанси потрапити до «Книги рекордів України».

Коли розглядалось питання про участь міст у проведенні Євро-2012, мова не велась про участь у престижному футбольному форумі міста Луцьк. Але тут зуміли довести, що волиняни є запеклими пропагандистами міжнародних поєдинків. Так, зокрема, торік у Луцьку за проектом заслуженого діяча мистецтв України Віталія Іваницького із сала було виготовлено м’яч із сала висотою 2 метри 30 сентиметрів. А тепер за допомогою вишитих рушників учасники фестивалю відтворили великий напис «Євро-2012». У створенні композиції було використано і вишитий прапор міста Славута.

Під час фестивалю було сказано багато зворушливих слів на адресу мам, які є берегинями сім’ї та роду. Саме вони часто створють неповторні рушники, яким пишається і буде пишатись не одне покоління. А рушники можуть об’єднувати. Це  доведено вже вкотре у старовинному Луцьку.

Олександр Шустерук