Без владних важелів, лише вагою слова

Ще не так давно ЗМІ відносили до четвертої влади. Звичайно, це перебільшення, адже жодних владних функцій за журналістами ніколи не було. Хіба що редактор видання був членом бюро міськкому чи райкому партії, депутатом. Відтак і переносились наявні повноваження на газетну чи телевізійну структуру. Це справи давно минулих літ. Сьогодні журналісту самому треба озиратись по сторонах, бо ж знаходиться «на передньому краї» ідеологічної роботи, а які її обрії – кожен розцінює на свій манер. Трагічна смерть редактора «Нетішинського вісника» тому приклад.

Та журналістам жалітись не доводиться – самі обирали цей шлях.

На землі Нетішинській працівники засобів масової інформації з’явились тридцять чотири роки тому, коли при управлінні будівництва ХАЕС з’явилась газета «Энергостроитель». Її очолив Валерій Магафурович Басиров. Під крилом газети працювали Микола Заріцький, Андрій Кантоністов, Олександр Радішевський, Микола Панасюк, Петро Войтович, Олексій Тимощук та інші газетярі, чиї імена вже вписані в абетку історії журналістики краю.

З встановленням незалежності України з’явилась потреба у нових кадрах та нових виданнях. Їх у Нетішині того року зареєстровано аж три: газети  «Утро Полесья», «Хмельницька АЕС» (нині «Перспектива»), «Нетішинський вісник». Перше видання відійшло у вічність, а решта майже чверть століття є літописцями здобутків і прорахунків, надбань і недолугих рішень влади, громади, окремих людей. На різних етапах «підбадьорювали» життя в місті «Нетішинські вісті», «Пост громадського контролю» «Вісник малозахищених», «Шанс», «Час молоді»..

Засобами телевізії пробивались до громади телестудія Хмельницької АЕС, СКТБ «Лотел». Нині у інформаційному просторі діють інтернет-видання, зокрема «Перспектива».

Всюди за газетним рядком, телевізійним монітором, веб-порталом стоїть його величність журналіст. Якщо йому дові­ряють – є зворотній зв’язок, поступ. Якщо ні, то…

У Нетішині знані імена таких журналістів, як Олександр Шустерук, Ольга Сокол, Віра Петровська, Тетяна Оні­сімчук, Галина Косік, Леся Ліщенко, Неля Фінчук, Жанна Суліма, Галина Місюк, Наталія Чупилко, Богдан Фединчук, Петро Шелепало…

1997 року об’єднавши журналістів газет „Перспектива”, „Енергобудівник”  та „Нетішинський вісник» утворилась  Нетішинська міська організація Національної спілки журналістів. Нині її очолює Петро Войтович. У різні часи до її складу входили Микола Панасюк, Людмила Рудковська, Сергій Білошицький, нині покійні Петро Федоровський та Ольга Мороз.

Вже не працюють у засобах масової інформації в силу різних причин Людмила Михалевська, Віктор Войковський, Тетяна Степанюк.

Але наявними силами спілчани намагаються бути в центрі подій, давати об’єктивну інформацію про ті чи інші суспільні явища.

Спілка із задоволенням констатує,що влада прислухалась до нашого голосу при затвердженні головного редактора «Нетішинського вісника» і вітає нового керманича Галину Косік на капітанському місточку газети. Цьогоріч у ряди спілчан вливаються молоді сили: дано рекомендації до вступу у НСЖУ кореспонденту СКТБ «Лотел» Наталії Чупилці та нині студентці «Острозької академії» Надії Ходак.

Сподіваємось, їх діяльність урізномані­тнить спілчанське життя, привнесе свіжі барви у журналістику м. Нетішин. Враховуючи, що обрії міста обростатиме прилеглими територіями в результаті адміністративної реформи, слово журналістів буде потрібно і за межами нашого населеного пункту.

Зі святом, колеги!

Віктор Гусаров,

секретар міської організації Хмельницького відділення НСЖУ