На II Всесвітніх іграх з єдиноборств успіх нетішинських спортсменів - золото Івана Васильчука та срібло Дмитра Бабійчука - вивів українську збірну з самбо на друге місце у  II Всесвітніх іграх з єдиноборств. Тренує спортсменів аслужений тренер україни Геннадій Горохов

Українські спортсмени впевнено заявили про себе на II Всесвітніх іграх з едино­борств, що проходили з 18 по 26 жовтня в Санкт-Петербурзі. Вони вибороли 34 медалі - 4 золоті, 16 срібних і 14 бронзо­вих. За загальною кількістю на­город Україна посіла друге місце серед ста восьми країн світу, поступившись тільки без­заперечному лідеру - Росії.

Прикметно, що цього разу українці у підсумковій таблиці залишили позаду такі потужні спортивні держави як Вели­кобританія, Сполучені Штати Америки, Південна Корея, а Німеччина не увійшла навіть до другого десятка, тоді як у Пекіні, на І Всесвітніх іграх з единоборств, німці були оди­надцятими.

На II Всесвітніх іграх були представлені самбісти із кож­ного континенту. Конкуренція була неабиякою - 96 спорт­сменів із 39 країн світу. Серед плеяди найкращих спорт­сменів - нетішинці. До складу української збірної з самбо ув­ійшли Іван Васильчук та Дмит­ро Бабійчук. І, як виявилося, недаремно. Українська збірна із самбо на Всесвітніх іграх здобула дві медалі - золото і срібло. Обидві нагороди - ре­зультати виступів Нетішинських спортсменів. За підсумками змагань із самбо, наша держа­ва - на другому місці після Росії. Варто зауважити, що го­ловним тренером чоловічої збірної України є теж нетіши-нець - Геннадій Горохов.

Перше золото в скарбничку української збірної приніс наш земляк Іван Васильчук. Ця но­вина відразу потрапила в заго­ловки спортивних Інтернет- та друкованих видань. Він став чемпіоном у ваговій категорії 90 кг. На шляху до перемоги самбіст достроково больовим прийомом здолав Азера Агає-ва (Азербайджан), Ніколу Мілосевича (Сербія). У фіналі пе­реміг Еміна Шейхісліамова (Ка­нада).

-  Хто перший привітав з перемогою? - запитуємо у чемпіона.

-  Звичайно, очевидці зма­гань - українська збірна, жур­налісти, тренер. По закінченні Всесвітніх ігор у Києві пройш­ла підсумкова прес-конферен­ція, звучали вітання від проф­ільного міністра. В Нетішині -ніхто. Ми вже до цього звикли.

-  Підготовка до змагань -важкий і напружений про­цес. Цікаво, тренер Геннадій Горохов дає лише методичні поради своїм спортсменам чи продовжує виходити на килим?

- Під час тренувань у нас го­стро стоїть проблема із спа-ринг-партнерами. Серед ста­рожилів нас залишилося лише двоє - я і Бабійчук. І то у нас різні вагові категорії. Тому Геннадій Васильович у свої майже 52 роки виходить на килим, де навіть більше, ніж на рівних конкурує з нами, вказує нам на недоліки та прорахунки. Вва­жаю, що він - один з найкращих тренерів не лише України, але й світу. Про це свідчать наші результати.

-  Серед перемог Івана Васильчука - нагороди вищої проби світових зма­гань. За умови, якщо самбо стане олімпійським видом спорту, - візьмете участь в Олімпіаді?

-  Дійсно, зараз робляться певні кроки, аби самбо визна­ли олімпійським видом спорту. Коли це трапиться - через олі­мпіаду чи пізніше - невідомо. То коли дозволить вік - обо-в 'язково візьму у ній участь. А поки що, серед найближчих

планів - Чемпіонат світу, який відбудеться у листопаді.

Ще одна нагорода украї­нської збірної із самбо - срібло Дмитра Бабійчука. Нетішинець виступав у ваговій категорії 74 кг. Після трьох переможних су­тичок зі спортсменами із Ка­захстану, Франції та Аргентини у фіналі Дмитро Бабійчук зуст­рівся з росіянином. Вирішаль­ний поєдинок був не на користь українця.

-  Чого не вистачило до перемоги? - питаємо у Дмит­ра.

- Далися взнаки два факто г ри: довелося боротися не лише зі спортсменом, але й із суддями. Не варто забувати, що змагання проходили на те­риторії Росії, і в фіналі я зустр­івся з росіянином. Тож суддів­ство було не зовсім об'єктив­ним. Нічого, попереду Чемпіо­нат світу, де, думаю, візьму свою медаль.

      Перед змаганнями відпрацьовуєте потенційних суперників?

-  Ніхто наперед не знає, з ким доведеться боротися. Все вирішує сліпе жеребкування. Хоча у кожній країні є 3-5 спортсменів, які виступають на міжнародному рівні. Приблиз­но ми знаємо арсенал прийомів кожного з них.

-  Які плани на майбутнє?

-  Буду продовжувати боро­тися, адже люблю цю справу і відданий їй. Сподіваюся й на­далі приносити для країни та нашого міста здобутки. У цьому спорті я вже 17 років, розпочав з 12. Тренуюся у Заслуженого тренера України Геннадія Горо­хова. Хочу подякувати йому за труд, вкладений в нас, спорт­сменів. Низький йому уклін.

-  Чим у Нетішині живе Дмитро Бабійчук?

-  Живу спортом: тренуван­ня зранку і ввечері. Користую­чись нагодою, хочу запросити нетішинських дітей на заняття у секцію самбо, адже наш спорт цікавий, динамічний. Бу­демо раді всіх бачити. Зроби­мо з малих дітей великих спортсменів!

Наступні Всесвітні ігри з єдиноборств пройдуть у 2015-му році. Місце проведення буде визначено найближчим часом. На даний момент пре­тендентів двоє: Лас-Вегас (США) та Абу-Дабі (ОАЕ).

Леся Ліщенко