З метою збереження природної унікальності нашого краю

Місцевість, на якій знаходиться місто Нетішин, називають східною частиною Малого Полісся, яке, за визначенням науковців, охоплює  південну частину Рівненщини та   північні райони Хмельницької, Тернопільської і Львівської областей. Особливістю цієї території є наявність  лісів, боліт та низки рослин,  занесених до «Червоної книги України», а також таких, що не зустрічаються в іншій місцевості. Унікаль­ність природи Малого Полі­сся стала поштовхом для прийняття Указу Президента України від 2 серпня 2013 року №420/2013 «Про створення націона­льного природного парку «Мале Полісся», загальна площа якого складає 8762,7  гектара і окреслений в межах території Славутського та Ізяславського районів.

Робота над створенням природного парку у нашій місцевості розпочалась ще у вісімдесятих роках минулого століття. До когорти ентузіастів вже у другій половині дев’яностих років долучились і два жителі Нетішина – Юрій Самолюк, який нині працює заступником начальника відділу роботи з громадськістю та ЗМІ Хмельницької АЕС, та інспектор Державної сільськогосподарської інспек­ції у Хмельницькій області Леонід Кметь. Нещодавно їх відзначено Грамотою Хмельницької обласної ради, в якій, зокрема, йдеться про те, що вона видана за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток природоохоронної галузі та збереження навколишнього природного середовища, високий професіоналізм, активну громадську діяльність, вагомий внесок у реалізацію ідеї створення в області національного природного парку «Мале Полісся».

- Про унікальність природи Славутського та сусідніх районів, - розповідає Юрій Олексійович, - науковці довідались ще під час підготовчих робіт зі спорудження Хмельницької АЕС. Але тоді ніхто серйозно не брався за проведення ґрун­товного моні­торингу біологічних ресурсів. Реальна нагода трапилась після створення Міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи НАН України та Мінприроди, очолюваної доктором біологічних наук Тетяною Андрієнко. Саме вона стала координатором створення національного природного парку «Поді­льські Товтри». Усі наступні дослідження Лабораторії були підтримані як Державним управлінням охорони навколишнього се­редо­вища в Хмельницькій області, так і місцевими радами. На кінець дев’я­ностих років науковцями та громадськістю були підготовлені відпо­відні наукові обґрунтування і створена мережа природно-заповідних територій і в тому числі регіональний ландшафтний парк «Мальованка» у Полонському та Шепетівському районах.

У другій половині дев’яностих років я працював начальником екологічної інспекції міста Нетішин. Саме тоді й виникла ідея у дослі­дженні ботанічних особливостей нашого краю. Першим етапом стало налагодження тісної співпраці з  відомим ботаніком Тетяною Андрі­єнко. У 1997 році Нетішинський міськ­­виконком уклав договір на проведення на території міста та Славутського району ботанічної експедиції з метою вивчення флори регіону, створення заповідних територій та надання матеріалів для майбутнього міського краєзнавчого музею.

Результатом роботи експедиції стало створення на території Нетішинської міської ради трьох об’єктів природно-заповідного фонду України, заказників місцевого значення «Праліс» та «Дорогоща», а також заповідного урочища «Вільшина». Заказник «Праліс» розташований між пожежною частиною з охорони ХАЕС та навчально-тренувальним центром ХАЕС, заказник «Дорогоща» - біля рибгоспу ХАЕС, а урочище «Вільшина» навпроти міського пологового будинку.

Крім того експедиція провела обстеження та надала вперше наукові обґрунтування вже існуючим заповідним територіям регіону таким як: «Озеро Святе», «Теребіжі», «Голубі озера», Кривинський парк та іншим. На основі обґрунтування створення національного природного парку «Мале Полісся» до перерахованих територій було зараховано й урочище «Вільшина». Його унікальність полягає в тому, що тут росте вільшняк папоротевий, який вважається рідкісною рослиною на Хмельниччині. Тут також виявлені популяції двох видів лучно-болотних орхідей, занесених до «Червоної книги України». На території уро­­чища «Теребіжі» члени  експедиції виявили острівці осоки богемської, яка вважалась зниклою на теренах нашої держави. Це стало певною науковою сенсацією. Хочу також відзначити, що велику допомогу в проведенні ботанічної експедиції надали представники місцевої влади, нетішинські педагоги Галина Фурманчук, Марина Шолохова, згодом до них приєднався і мій колега Леонід Кметь, який був затверджений на посаду начальника екологічної інспекції. Хочу наголосити, що   прийняття Указу Президента України  «Про створення національного природного парку «Мале Полісся» стало можливим завдяки  праці багатьох ентузіастів.

Про унікальність національного природного парку «Мале Полі­сся» свідчить інформація, яку зібрали дослідники. За їх даними, у лісовому фонді заповідної території домінують природні культури сосни звичайної  (понад 50 відсотків площ), берези повислої.  Крім того, зустрічаються окремі ділянки дубово-грабових лісів. Лучна рослинність зосереджена здебільшого у заплаві річки Горинь. Тут переважають болотисті, торф’яні луки. Територія парку - скарб для дослідників. Тут представлені всі типи боліт східної частини Малого Полі­сся, болотної рослинності на різних стадіях розвитку. Це рідкісні утворення не лише на території краю, а й країни. Унікальною є флора, до якої входять майже 700 видів судинних рослин, 15 з яких занесені до Червоної Книги, а 35 видів підлягають особливій охороні на території області. Фауна проектованого парку представлена 255 видами хребетних тварин. Тут зустрічаються чотири види тварин Європейського Червоного списку, 101 вид додатку другої Бернської конвенції, 11 видів тварин, які занесені до Червоної Книги України, та 53 види під особливою охороною у Хмельницькій області. Щоб досконало дослідити всі рідкісні види флори і фауни парку, на його території планують створити спеціальні підрозділи з кваліфікованими   фахівцями. На теренах нашого краю вже було проведено кілька експедицій за участю відомих ботаніків з Хмельницького та Києва. Вони зафіксували такі раритетні види флори, як верба чорнична, ситник бульбистий, шейцерія болотна, а також осока богемська, яка в Україні вважалася зниклою, раніше її виявили лише у Закарпатті. Завдяки створеному національному природному парку «Мале Полісся», який рахується 48-м у нашій державі, Хмельницька область знаходиться на першому місці в Україні за площею територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Не має сумніву, що створення національного природного парку «Мале Полісся» вважається знаковою подією для Хмельнничини. Вся його територія входить до зони спостереження Хмельницької АЕС. Це певною мірою накладає ще більшу відповідальність працівників електростанції за безпечну експлуатацію діючих енергоблоків. Показовим є те, що за роки їх роботи ще жодного разу не було зафіксовано негативного впливу на довкілля. Це сприяло тому, що у нашій місцевості комфортно себе почувають різні види тварин, птахів. Є багато унікальних рослин, які систематизували науковці.

Олександр Шустерук

На знімку: Олексій Самолюк та Леонід Кметь вивчають характеристики національного природного парку «Мале Полісся»

Фото  автора