З ХАЕС знайомились майбутнi екологи

Відвідуючи Хмельницьку АЕС, представники численних делегацій мають можливість переконатись, що виробництво електроенергії пов’язане з різноманітними технологічними процесами. Перші знання про це, зазвичай, формуються під час відвідин інформаційного центру. Днями його гостями стали викладачі та студенти Тернопільського Національного педагогічного університету.

Знайомлячись із загальними процесами на ХАЕС,  студенти поцікавились складовими аварії на японській АЕС «Фукусіма». Екскурсовод, інженер відділу роботи з громадськістю та ЗМІ Любов Софіюк зазначила певну недосконалість систем захисту цієї електростанції у порівнянні з технологічними особливостями реакторних установок, які експлуатуються в Україні. За її словами, після аварії на ЧАЕС вітчизняна атомна енергетика перебуває під постійним контролем міжнародних експертів. Це сприяло виконанню низки заходів із підвищення рівнів безпеки, покращенню експлуатаційних характеристик діючих в Україні ядерних енергоблоків.  Вони значно надійніші за аналоги, що експлуатуються, зокрема в Японії.

Серед важливих компонентів безпеки електростанції - підготовка персоналу у навчально-тренувальному центрі. Начальник зміни блока Олександр Хомич акцентував увагу на аспектах підготовки оперативного персоналу. Піз­на­вальною була його розповідь про використання повномасштабного тренажера під час підготовки спеці­алістів до самостійної роботи. Студенти поцікавились рівнем кваліфікації працівників електростанції, які мають доступ до виконання відповідальних робіт з експлуатації складного обладнання. Олександр Хомич зауважив, що для початку слід отримати базову вищу освіту, яка є  лише першою сходинкою в атомній «ієрархії». Практично кожен розпочинає  трудову діяльність із робітничих посад. Далі доводиться пройти курс додаткового навчання і ліцензування, і лише тоді з’являється можливість працювати у складі оперативного персоналу. Але на  цьому опанування теоретичних та практичних навиків не закінчується. Практично він триває протягом всієї трудової діяльності працівника.

Начальник зміни блока продемонстрував роботу систем повномасштабного тренажера в умовах ймовірної аварії, показав, як оперативний персонал приймає рішення для нормалізації технологічних процесів в умовах нештатних ситуацій. Студентам була надана можливість спробувати себе у якості начальника зміни блока.

Бажаючих не бракувало. Кожен мав можливість власноручно зупинити умовну ядерну реакцію. Про це нагадуватимуть фотознімки, які зробили допитливі екскурсанти.

Студентам, які згодом одержать дипломи із підтвердженням фахової кваліфікації екологів, у майбутньому доведеться стикатись із заходами з охорони довкілля, зокрема, із роботою каналізаційних насосних стан­цій. Гості не втратили нагоди відвідати очисні споруди комунального господарства Хмельницької АЕС. Це розгалужена система, за допомогою якої здійснюється багатоступеневе очищення побутових відходів, що надходять з міста та електростанції. Про особливості роботи очисних споруд змістовно розповіла інженер-технолог комунального господарства Світлана Тадеощук. За її словами, очищені побутові стоки перед поверненням їх до ставка-охолоджувача проходять ретельну лабораторну перевірку.

Студенти зокрема довідались, що у останній водоймі відстоювання, з якої очищена вода перекачується «у живу природу», живуть карасі та коропи.

Поки тривали оглядини території каналізаційної насосної станції випала нагода поспілкуватись із викладачем кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін Іваном Каплуном.

-  З приємністю констатую, що протягом п’ятнадцяти років ми успішно співпрацюємо із Хмельницькою АЕС щодо ознайомлення з основними технологічними аспектами охорони довкілля, - розповідає Іван Каплун. - Нині знову скористались нагодою відвідати важливий енергетичний об’єкт. Такі візити для нас  корисні, бо на електростанції можна познайомитись із багатьма процесами, які підпадають під юрисдикцію екологів.

- Які висновки можете зробити як фахівець?

- Насамперед відзначу, що поняття екологічної культури на Хмельницькій АЕС поставлене на високий рівень. Принаймні тут під забороною принцип безгосподарності – а може пронесе… За всіма процесами суворий контроль. Взяти хоча б очисні споруди, на яких ми зараз перебуваємо. Якщо порушити технологію очищення, то можуть загинути мікроби, які беруть участь у біологічному очищенні побутових сто­ків. Це може стати екологічним лихом для цілого регіону та й електростан­ції зокрема,  бо ж на виробни­цтві використовується очищена вода для охолодження пристроїв та систем. Крім цього, у водосховищі перебувають різні види найпростіших водоростей, молюсків, риб, які забезпечують повноцінне функціонування водної біосистеми. Приємно усвідомлювати, що поряд із діючими енергоблоками у дренажних каналах є популяції бобрів. Ці тварини не можуть існувати на екологічно нестабільних територіях.

- Знання, набуті під час екскурсій, студенти застосовують на практиці?

-  Звичайно. Під час написання рефера­тів, наукових робіт, підготовки до семінарів. До речі, ми активно спів­працюємо з екологами багатьох країн Єв­ропи. Тож маємо мо­ж­­ливість оцінювати й зарубіжні напрямки охорони довкілля та розповісти про аналогічні вітчизняні досягнення, зокрема, у сфері виробництва електроенергії.

На території дільниці біомеліорації екскурсантів зустрів головний рибник Михайло Ковба. Він дав пояснення про основні напрямки роботи підрозділу, наголосивши, що від  діяльності дільниці біомеліорації чималою мірою залежить якість води, яка використовується для підтримки технологічних процесів на Хмельницькій АЕС. Підтриманню певних складових сприяє розведення відповідних видів риб. Їх ще називають біомеліораторами.

У ході спілкування мова зайшла  про молюск дрейсену, яку вперше спеціалісти електростанції виявили без малого десять років тому. Студенти поцікавились впливом молюска на діяльність електростанції. Михайло Ковба розповів, що спочатку вона  створювала значні проблеми для експлуатації обладнання, бо масово проникала в трубопроводи і перешкоджала нормальній роботі. Це змусило шукати шляхи вирішення проблеми. Вже напрацьовано низку заходів щодо регулювання чисельності молюска. Було запроваджене механічне очищення підвідного каналу, встановлено спеціальні перешкоди. Фахівці запропонували запустити до водойми чорного амура, якого вважають найкращим споживачем дорослих особин дрейсени. Як відзначив іхтіолог, сьогодні вже немає особливих проблем із наявні­стю молюска, його чисельність регулюється. Михайло Ковба також назвав і переваги наявності дрейсени. Основна заслуга її в ефективній фільтрації води, бо на побудову свого панцира молюск використовує органічні речовини. Його наявність вказує і на стабільну екологічну ситуацію у водосховищі, бо молюск не може існувати в екологічно нестабі­льних умовах.

Потім Михайло Ковба запропонував студентам відвідати лабораторію, в якій проводиться інкубація ікри прісноводних риб, що живуть у водосховищі. Своєю розповіддю він захопив гостей.

Для більшої наглядності Михайло Ковба продемонстрував зразки гіпофізів, попередньо відібраних у  дорослих особин товстолоба, розповів про технологію їх обробки та процеси інкубації, зауваживши, що в умовах водосховища товстолоби природним шляхом не нерестяться, для цього доводиться проводити низку відповідних заходів.

Працівник дільниці біомеліорації  цікаво розповів про інші види риб, які водяться у водосховищі. Важливе місце відводиться товстолобу, коропу, білому та чорному амурам. Щоб майбутні рибники мали більше уявлення про розміри риб, Михайло Ковба організував оглядини садків. Варто було кинути на воду окраєць хліба, як вода завирувала і на поверхні показались великі карпові самки. Вони накидались на смачний харч, навіть споживали його з рук екскурсантів.

Після завершення відвідин підрозділів Хмельницької АЕС студенти із Тернополя висловили своє захоплення змістовною і пізнавальною програмою, яку підготували працівники відділу роботи з громадські­стю та ЗМІ. За словами гостей, таку велику кількість корисної інформації вони ще не чули на жодній із університетських лекцій.

Олександр Шустерук

Фото  автора