ПОВНОМАсШТАБНИЙ ТРЕНАЖЕР i… РИБА

Численні делегації, відвідуючи ХАЕС, переконуються, що виробництво електроенергії пов’язане з різноманітними технологічними процесами. Серед важливих компонентів діяльності електростанції є  підготовка персоналу у навчально-тренувальному центрі. Саме з його діяльністю днями познайомились викладачі та студенти Млинівського державного ветеринарного технікуму ветеринарної медицини. Начальник відділу підготовки оперативного персоналу Вадим Тарикін продемонстрував зразок тепловиділяючого елемента, аналог якого використовується в реакторних установках ВВЕР-1000. Із його розповіді екскурсанти дізнались про принципи проходження ланцюгової ядерної реакції, специфіку виробництва електроенергії на АЕС.

Цікавою та пізнавальною була розповідь Вадима Юрійовича про використання повномасштабного тренажера для підготовки оперативного персоналу. Користуючись нагодою, студенти поцікавились рівнем кваліфікації працівників електростанції, які мають доступ до виконання відповідальних робіт з експлуатації складного обладнання. Вадим Тарикін роз’яснив, що вони повинні насамперед мати базову вищу освіту, яка є  лише першою сходинкою в атомній «ієрархії». Практично кожен розпочинає  трудову діяльність із робочих посад і поступово підвищує кваліфікацію. А потім доводиться пройти курс додаткового навчання і ліцензування, і лише тоді з’являється можливість працювати у складі оперативного персоналу. Але на  цьому опанування теоретичних та практичних навиків не закінчується. Практично він триває протягом всієї трудової діяльності працівника.

Під час ознайомлення із повномасштабним тренажером гості поцікавились думкою фахівця про аварію на японській АЕС «Фукусіма». Вадим Тарикін вказав на певну недосконалість систем захисту цієї електростанції, порівнявши із технологічними особливостями реакторних установок, які експлуатуються в Україні, Росії. За його словами, після аварії на ЧАЕС вітчизняна атомна енергетика перебуває під постійним контролем міжнародних експертів. Це сприяло виконанню низки заходів із підвищення рівнів безпеки, покращення експлуатаційних характеристик всіх п’ятнадцяти діючих в Україні ядерних енергоблоків. Як  наголосив Вадим Юрійович, вони сьогодні надійніші за аналоги, що експлуатуються, зокрема і в Японії.

На закінчення відвідин навчально-тренувального центру Вадим  Тарикін подякував делегації Млинівського державного технікуму ветеринарної медицини за розуміння значення атомної енер­гетики для повноцінного економічного розвитку нашої держави.

- Сьогодні атомна енергетика знову переживає не кращі часи. Не дивлячись на це, ви знайшли можливість навідатись до нас. Це є хорошою моральною підтримкою, - наголосив начальник відділу підготовки оперативного персоналу.

Свої враження від ознайомлення з процесом підготовки персоналу на ХАЕС висловив викладач технікуму Валерій Милянчук:

- Я веду таку дисципліну, як безпека життєдіяльності. Мені важливо було переконатись у надійності енергоблоків на ХАЕС. Для себе зробив висновки, що діючі наші АЕС обслуговують справжні професіонали, досягненнями яких можна гордитись. Варто також відмітити високий рівень навчального процесу, основним принципам якого не завадило б ознайомитись і представникам інших галузей вітчизняної економіки. Для себе особисто я вже давно зробив висновки, що на сьогодні атомній енергетиці намає альтернативи, лише потрібно дбати про її безпеку.

Коли делегація технікуму вирішила зробити на  пам’ять групове фото про відвідини навчально-тренувального центру, на нараду головних інженерів українських АЕС поспішав головний інженер ХАЕС Віктор Макєєв. Гості запропонували йому при­єднатись до численної де­легації і, користуючись на­годою, привітали з ювілеєм.

Сьогодні у Млинівському державному технікумі ветеринарної медицини навчається більше шестисот студентів, які опановують такі спеціальності, як ветеринарія, бджільництво, рибництво та аквакультура. Не випадково у гостей виникла зацікавленість діяльністю дільниці біомеліорації гідротехнічного цеху.

На території рибгоспу екскурсантів зустрів іхтіолог Михайло Ковба. Він розповів про основні напрямки роботи дільниці, наголосивши, що від  діяльності підрозділу залежить якість води, яка використовується для підтримки технологічних процесів ХАЕС. Підтриманню їх певних складових сприяє розведення відповідних видів риб. Їх ще називають біомеліораторами.

У ході спілкування мова зайшла  про молюск дейсену, яку вперше спеціалісти електростанції виявили кілька років тому. Студенти поціка­вились про вплив молюска на діяльність електростанції. Михайло Ковба розповів, що спочатку вона  створювала значні проблеми для експлуатації обладнання, бо масово проникала в трубопроводи і перешкоджала нормальній роботі. Це змусило шукати шляхи для вирішення проблеми. Вже напрацьовано низку заходів щодо регулювання чисельності молюска. Було запрова­джене механічне очищення підвід­ного каналу, встановлено спеціальні перешкоди. Фахівці запропонували запустити до водойми чорного амура, якого вважають найкращим споживачем дорослих особин дрейсени. Як відзначив іхтіолог, сьогодні вже немає особливих проблем із наяв­ністю молюска, його чисельність регулюється. Михайло Ковба також назвав і переваги наявності дрейсени. Основна заслуга її в ефективній фільтрації води, бо на побудову свого панцира вона використовує органічні речовини. Її наявність вказує і на стабільну екологічну ситуацію у водосховищі, бо не може молюск існувати в екологічно нестабільних умовах.

- Цьогоріч ми вперше проведемо інкубацію чорного амура, який після завезення до дільниці біомеліорації вже досяг статевої зрілості,- розпо­відає іхтіолог. - Чорний амур вже підтвердив ефективність у боротьбі із дрейсеною, яка є основним його кормом. Не варто чорного амура плутати із білим амуром, який належить до рослиноїдних. Для підвищення якості води у ставку-охолоджувачі  велику роль також відіграють білий та  строкатий товстолоби. Їх розведенням ми  постійно займаємось.

Для більшої наглядності Михайло Ковба продемонстрував зразки гіпофізів, попередньо відібраних у  дорослих особин товстолоба, розповів про технологію їх обробки та процесів інкубації. Він також вказав, що в умовах водосховища товстолоби природним шляхом не нерестяться, для цього доводиться проводити низку відповідних заходів.

Працівник дільниці біомеліорації  цікаво розповів про інші види риб, котрі водяться у водосховищі. Важливе місце відводиться коропу. Щоб майбутні рибники мали більше уявлення про його розміри, Михайло Ковба організував оглядини садків. Варто було кинути на воду окраєць хліба, як вода завирувала і на поверхні показались великі карпові самки. Вони накидались на смачний харч, навіть споживали його з рук іхтіолога.

А завершився візит на дільницю біомеліорації оглядинами декоративних риб. Студенти сказали, що золотих коропів вони бачать вперше.

Враження про екскурсію до рибгоспу висловив викладач спеціальних дисциплін з рибництва та аквакультури Валерій Беремес.

- Я не сподівався, що мої вихованці за короткий період зможуть почути так багато цікавої інформації. Вона для нас є дуже корисна. Переконаний, що вона запам’ятається, бо багато чого студенти побачили, як мовиться, на вла­сні очі. Я принаймні заці­кавлений у налагодженні хороших стосунків із працівниками рибгоспу електро­станції в плані організації  поглибленого вивчення методології розведення риб. У рівні їх кваліфікації в мене немає жодного сумніву.

Про пізнавальне і навчальне значення екскурсій на ХАЕС сказав і викладач епізоотології Василь Сироватка. Він відмітив, що викладачі і студенти технікуму сюди навідуються не вперше і велика в цьому заслуга керівництва ХАЕС.

- Ми вже вкотре переконуємось у відкритості цього енергетичного об’єкта, це сприяє довірі, - наголосив Василь Тимофійович.

Олександр Шустерук

Фото  автора