Канада  стає  ближчою

Жителям Нетішина  стало звичним чути англійську мову не тільки на вулиці, у крамницях, а й у навчальних та соціальних закладах. Її носіями є волонтери канадсько-української молодіжної обмінної програми «Канада-Світ-Молодь», яка  понад п’ятнадцять років поспіль реалізовується за участю Національного університету «Острозька академія».

Іноземні волонтери у місті енергетиків задіяні у різних соціальних напрямках. В основному це співпраця із Центром соціальних служб для сім'ї та молоді, з дошкільними навчальними закладами, від­ді­лом соці­альної допомоги на дому, професійним ліцеєм, НВК №3, міськими загальноосвіт­німи школами, реабілітаційним центром для дітей з фізичними вадам­и. Ді­яльність волонте­рів направлена не тільки на допомогу в діяльності освіт­ніх та соціальних закладів, а й на пропагування здорового способу життя серед молоді, активний відпочинок.

Стало традицією у волонтерів, які діють у Нетішині, разом з акти­вістами місцевого козацтва та представниками профспілкової організації Хмельницької АЕС  відвідувати Берездівську спеціальну загальноосвітню допоміжну школу-інтернат. Іноземні представники також беруть участь у прибиранні та благоустрої міської території. За сло­вами педагогів, які навчають нетішинських  дітей іноземним мовам, безпосередні контакти їх вихованців із носіями іншої мови допомагають на практикці набувати навиків спілкування англійською мовою.

Більшість учасників міжнародного проекту «Канада-Світ-Молодь»­ про Україну мали опосередковані уявлення. Майже тримісячне їх пребування у Нетішині допомогло іноземцям познайомитись із культурою, народними звичаями, історією нашої держави. Важливим є те, що волонтери безпосередньо проживають у сім'ях місцевих жителів. За таким же принципом сформована обмінн­а програма і для студентів Національного університету «Острозька академія» у Канаді. Вони свою волонтерську місію проводять у місті Пітерборо, що за 120 кілометрів від столиці країни Торонто­.

В учасників міжнародної програми склалось власне враження про Нетішин. Канадій­ці добре відгукуються про інфра­структуру міста енергетиків, толе­­рант­ність місцевих жителі­в. Під час реалізації кожного міжнародного проекту його учасники користу­ються нагодою по­знайомитись із ді­­яль­ністю Хмельницької АЕС. Нещодавно праці­вники Інформа­ційного центру відділу роботи з громадськістю та ЗМІ для іноземних госте­й провели відеолекцію про основні напрямки функціонування електростанції, а також про пріоритети у підвищенні надійності діючих енергоблоків, збереженні довкілля, тощо.

Керівником волонтерської групи канадійських студентів є тридцятирічний Гаррет Кйон, який мешкає у провінції Онтаріо. Згодом виявилось, що він є пристрасним колекціонером грамплатівок, отож випала нагода автору цих рядків поспілкуватись на тему філофонії. Іноземний гість сказав, що, не дивлячись на швидкий розвиток цифрових технологій у відтворенні звуку, у світі існує чимало прихильників так званого аналогового звучання, яке забезпечується за допомогою вінілових грамплатівок. У його приватній колекції сьогодні нараховується їх більше чотирьох тисяч. Колекціонер віддає перевагу таким музичним напрямкам, як джаз, фольк, іструментальна музика супроводу художніх та документальних фільмів, радіопрограм. За його словами, певною екзотикою для поціновувачів звучання грамплатівок у його країні є музична культура, яка сформувалась у 70-80 роках на теренах Радянського Союзу. Це так звані вокально-інструментальні ансамблі. Цікавими є ті напрямки, де використовувались елементи народної музичної культури. Принаймні для Гаррета відомі такі гурти, як «Смерічка», «Пісняри», «Арієль», «Арго», «Лейся песня», «Акваріум».

Гаррет Кйон кілька років виступав у місцевій хіп-хоп групі, брав участь у концертних турне у різних канадійських провінціях. Батько його друга сьогодні входить у список шістдесяти видатних барабанщиків світу.

- Гарет, - звертаюсь до співрозмовника, - я також маю досвід колекціонування грамплатівок, скажу відверто, ця справа є копіткою, бо ж вони займають багато місця. Більшість віддає перевагу колекціонуванню музики у цифровому форматі. А чому ти віддаєш перевагу саме грамплатівкам?

- Зрозуміло, що на компактному цифровому носієві без проблем у хорошій якості можна записати десятки, сотні годин музичних творів. Але справжні меломани все ж віддають перевагу вініловим грамплатівкам. Це не данина моді, просто їх звучання є природним. Треба  зауважити, що високих звукових характер­истик можна домогтись за умови наявності хорошої звуковідтворювальної апаратури. Старі програвачі не спроможні видати оптимал­ьні параметри.

На закінчення нашої зустрічі Гаррет Кйон висловив захоплення гостинністю місцевих жителів. За три місяці перебування в Нетішині він звик до цього міста і мріє, що випаде нагода з новою групою міжнародних волонтерів знову побачити чудові краєвиди міста енергетиків та древнього Острога.

Олександр Шустерук

Фото  автора