Щирiсть, доброта, професiоналiзм
Педагогіка, особливо у молодших класах, – не наука, а більшою мірою мистецтво психологічно-розвивального спілкування. Напевно, тому й існують різні визначення для людини, якій ми довіряємось, як провидцю, носієві знань і вмінь: вихователь, вчитель, наставник, педагог.
Вона цю стезю отримала у спадок від особи, що уособлює всі перераховані поняття разом, - своєї «класної мами» Галини Багнюк, з якою останніми роками майже два десятиліття трудиться пліч-о-пліч у загальноосвітній школі №4 м.Нетішин. Перше їх тісне спілкування відбулось у початковій школі села Варварівка на Ізяславщині. Слова і душевний настрій не перекреслились буденністю, а лише закріпили у ній віру, що й вона може нести світле та вічне у дитячі душі. Відтак, після закінчення дев’яти класів, Світлана Личик вступає до Хмельницького педагогічного училища. Вона й гадки не мала, що з роками цей заклад стане академією, а її ім’я буде значитись в числі кращих випускників. Цьогоріч Світлана Миколаївна Личик стала лауреатом премії імені Дарманського в номінації кращий вчитель, яку встановлено на честь колишнього директора училища, згодом ректора академії, видатного педагога Хмельниччини.
Аби досягти такого успіху, довелось прикласти багато зусиль душевних і фізичних, зробити чимало відкриттів насамперед для себе, переосмислити знання попередників та власний досвід.
Аби збагатитись знаннями, вона з відзнакою закінчила Рівненський державний гуманітарний університет, пройшла курсову перепідготовку у ЦПіМ РН міста Харкова та Хмельницькому обласному інституті перепідготовки освітян. Вона з великим інтересом опанувала методикою розвивального навчання і взяла участь у ряді інноваційних проектів, підготувала власні роботи за темами: формування пізнавального інтересу в учнів за системою розвивального навчання; виготовила алгоритми, схеми, таблиці з української мови та математики; гарно зарекомендувала себе у конкурсі “Освіта ХХІ століття” та підготовила звіт про наукову діяльність молодших школярів в рамках МАН «Юніор».
З 2002 р. по 2011р. була керівником методичного об'єднання вчителів початкових класів.
Активізацію продуктивного мислення учнів 1-4 класів в процесі вивчення різних предметів вважає головним критерієм роботи, а основним завданням вчителя - виховати людей, які здатні саморозвиватись і самовдосконалюватись, самостійно мислити і приймати рішення.
Учень — не чаша, яку необхідно заповнити, а зірка, яку потрібно запалити,- вважає Світлана Миколаївна. Не випадково її вихованці є призерами міських та обласних олімпіад з математики та з української мови, конкурсів “Колосок” та “Кенгуру” тощо.
Вона була першопрохідцем розвивального навчання у місті за системою Ельконіна-Давидова і називає в числі своїх кращих учнів, що вже торують власний шлях, Віктора Тарикіна, Юрія Бершеду, Максима Поліщука. Серед нинішніх старшокласників відзначає Олю Танцюру.
- Розвивальне навчання дійсно по-новому дозволяє розкриватись особистості, - зауважує вона. І хоч пріоритети у шкільній програмі змінились, вважаю, від цієї системи звільнятись не слід.
Основне завдання початкової школи - стати «школою мислення», фундаментом творчих розумових сил учнів, - наполягає педагог. Пріоритетне завдання школи І ступеня на сучасному етапі - не лише формувати в учнів певну кількість знань та навичок, а забезпечити подальше становлення особистості дитини, розвиток її розумових здібностей.
«Я - вчитель, я - шукач і обдаровувач, я - любов і відданість, я - вчитель і учень, я - віра і терпіння, я - вихователь і вихованець», - такий сенс у свою діяльність вкладає Світлана Миколаївна.
- Насамперед я створюю умови для перетворення дитини на суб'єкт навчання, зацікавлюю в самозміні та здатності до неї, формую в дитини конкретні здібності (зокрема рефлексію, аналіз, планування) із самовдосконаленням, формую активне продуктивне мислення учня, і на цій основі - поступовий перехід до самостійного навчання. А вихід на будь-яку навчальну задачу розпочинаю з конкретно-практичного завдання, з допомогою якого учні ставляться в «ситуацію успіху», де демонструють відомі способи та знання. Дотримуюсь в роботі принципу: «більше - учня, менше - вчителя».
Переживаючи радість пізнання нового, завжди прагну розділити її з учнями, створити кожній дитині «ситуацію успіху», дати відчути радість від здолання труднощів. Переконана, що вчитель, який мислить за школяра, дає йому все у готовому вигляді, не стимулює його до самостійного мислення. Тому найефективнішим прийомом у роботі вважаю постановку проблемних запитань, створення ситуацій інтелектуального розриву, під час яких в умовах колективної пошукової діяльності діти вчаться не тільки мислити, а й спілкуватися. Вони оволодівають способами співдружності в процесі розв'язання навчальних завдань. На цьому етапі в учня виникає пізнавальний мотив - рухатися вперед до знань. Саме так і формую «імідж» знань, коли діти прагнуть робити різні відкриття.
Серед важливих складових навчально-виховної діяльності Світлана Миколаївна застосовує інтерактивні форми навчання шляхом використання групової співпраці, перевагами якої є оволодіння прийомами співробітництва, формування вмінь аналізувати, шукати альтернативне вирішення будь-якої проблемної ситуації.
Важливим моментом на уроці вважає знаково - графічне моделювання, що сприяє розвиткові абстрактно-узагальненого мислення молодших школярів. Результатом цієї роботи є впорядкований методичний посібник для учнів та вчителів початкових класів «Алгоритми, схеми, таблиці».
Вона переконана, що тільки та школа має майбутнє, яка поважає в дитині Людину.
«Мій рецепт вчительського успіху: доброта, честь, щирість, справедливість, гідність, професіоналізм»,- узагальнює концепцію досягнення результату моя співрозмовниця.
На практиці ж це означає щоденні, точніше щохвилинні реакції на усе, що діється в класі, на багатошарові, барвисті, емоційні і розумові дії своїх вихованців, яким віддається материнське тепло та дух співпереживання.
Звичайно ж, немалу частину душевного тепла сконцентровано на сім’ю. Дуже швидко до завершального класу підріс син Владислав. Його уподобання – географія, інформатика, засвідчені успішною участю у олімпіадах різного рівня, та, не виключено, стануть дороговказом на подальше студентське життя. І мама вже сьогодні переживає, як то воно буде.
Нещодавно Світлана Миколаївна була обрана керівником міського об’єднання вчителів 1 класів. Не можна сказати, що це надто нові обов'язки, але в плані організації, планування діяльності, нових форм спілкування з колегами належить зробити немало. У неї, беззаперечно, все вийде як слід.
Віктор Гусаров
Фото автора
Низький уклiн вам, освiтяни!
В Нетішині працює когорта учителів, що становлять славу не лише окремої школи. Знані педагоги різного віку і з різних предметів підготували призерів олімпіад міського, обласного та Всеукраїнського рівнів, виховали прекрасних громадян України.
Хочеться назвати в їх числі Любов Абрамівну Троценко, Зінаїду Валеріївну Сергушову, Галину Володимирівну Александрову, Лідію Іванівну Пацаловську, Дмитра Івановича Мельника, Валерія Андроновича та Ніну Василівну Копиловських, Клавдію Альфредівну Цибанюк, Марію Олексіївну Шевчук, Валентину Василівну Вихованець...
Добра і здоров’я вам, педагоги, достатку і шани. Низький уклін за працю!
Петро Шелепало,
відмінник освіти України
