На честь загиблих у боях
Два пам`ятні знаки на честь воїнів із Корця, що загинули під час проведення антитерористичної операції на сході України, виготовила нетішинський скульптор Світлана Лелях-Бегутова.
Делегація у складі заступника міського голови Олени Хоменко, директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Любові Оцабрики, заступника голови правління ПАТ «Управління будівництва Хмельницької АЕС» Олександра Степанюка та автора цих рядків взяла участь у церемонії відкриття меморіальних знаків на фасадах місцевого ліцею, у якому навчався Тарас Ляшук, та школи, випускником якої був Анатолій Гаврилюк.
Морозний день іще більше згуртував під стінами закладів освіти Корця учнівську молодь, педагогів і директорів шкіл, рідних та знайомих загиблих, керівників усіх рівнів та чисельних гостей.
Урочистий момент: спадають синьо-жовті знамена і перед очима присутніх постають портрети молодих людей... на граніті...
Їх поєднали і життя, і смерть:
Життя – у Корці,
смерть – в донбаськім краї;
Бронемашини, спалені ущерть;
Вкраїни небо, синє і безкрає.
Ви плачте, плачте, очі голубі,
Зелені, карі, – всі що тут і нині.
Вони шукали долю не собі,
Вони благали долю Україні!..
Молодший сержант Тарас Ляшук служив за контрактом у 30-ій Новоград-Волинській механізованій бригаді. Загинув 11 серпня під час виконання бойового завдання. ...Не встиг навіть одружитися – йому було тільки 27... Батьки мали обмаль інформації про те, як там, на Донеччині, на передовій, їхньому синові. Більше дізналися, як його не стало: з побратимами перебував у розвідці, коли їх накрили ворожими «Градами»...
Минуло менше місяця, а Корець знову у жалю. 5 вересня загинув прапорщик Анатолій Гаврилюк. Миротворець, який пройшов Ліван, Косово, Ірак, але смерть спіткала на Луганщині.
Обидва були справжніми воїнами... Учнівській молоді Корця є з кого брати приклад, але, як висловився один із промовців, «краще б скінчилася війна і не потрібно було вже нікому повторювати їхні подвиги».
Були спільні молитви, чимало виступів, щирих слів і спогадів, яскравих квітів... Лише нестримно важко було спостерігати за слізьми, що котилися щоками матерів...
Світлані Лелях-Бегутовій дякували за самовіддану працю, на межі фізичних і моральних сил, адже не просто творити у такий спосіб, коли перед очима митця добрі і життєствердні очі молодої людини, що перетворюються на гранітні...
...Вже у грудні – відкриття меморіального знака у нашому місті – Сергієві Карпенку, бійцеві «Айдару», котрого спіткала подібна участь на сході держави. Черговий біль, пам’ять і віра...
Богдан Фединчук
