Прiоритети "Енергоатому": диверсифiкацiя за всiма напрямками та збереження трудового колективу

20 березня під час робочого візиту на Южно-Українську АЕС президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський взяв участь в урочистій передачі автотранспорту представникам 79-ї окремої аеромо­більної бригади. Президент компанії вручив ключі до автомобілів, придбаних за рахунок благодійної допомоги профспілкового комітету "Енергоатому". Загалом поїздка президента компанії на ЮУАЕС була суто робочим візитом, головною метою якого була нарада з керівництвом Южно-Української АЕС. Про її результати, а також про енергетичну безпеку України, допомогу армії, соціальну відповідальність та інші актуальні питання діяльності компанії розповів у своєму бліц-інтерв’ю президент "Енерго­атому".

- Що було основною метою вашого візиту на Южно-Українську АЕС?

- Насамперед це були питання, які стосуються продовження строку служби енергоблока №2 ЮУАЕС. Тому це була робоча нарада, але приурочили звичайно до передачі автомобілів нашим військовим. Допомагає армії весь наш трудовий колектив – це добровільна ініціатива людей, вони самі з зарплат відраховують. Звичайно ми використовуємо такий ресурс, як наші профспілкові організації, я особисто підписую спільні рішення, там де ми  за рахунок  наших відрахувань профкому також надаємо допомогу. Це те що називається: хто чим може. Ми цей процес започаткували вже більше року назад, від найперших подій які почали загрожувати територіальній цілісності країни і наша допомога буде тривати стільки, скільки  зберігатиметься така жахлива ситуація в нашій країні. Людей, які зараз на передовій, треба підтримувати.

- Розкажіть про результати наради?

- Результати наради носять, як завжди, органі­заційно-технічний характер. Перше – ми розглянули проблемні заходи, ті, які залишилися на сьогодні до виконання. Треба чесно сказати, що деякі з них ми вже своєчасно не встигнемо виконати, але ми намітили компенсуючі заходи для того, щоб все-таки вчасно отримати ліцензію на продовження терміну експлуатації. Залишаються достатньо серйозні проблеми з тендерними процедурами на закупку обладнання, недосконале законодавство часто блокує проходження тендерів або ж торги відміняються рішеннями судів, рішеннями колегії Анти- моноп­ольного комітету. Багато проблем. Багато проблем, на жаль, і в ком­панії. Не завжди якісно ми готуємо тендерну документацію. Тож нарада була присвячена і розгляду цих питань.

- Як би ви могли оцінити зараз рівень енергетичної незалежності України? Що ще треба зробити? В якому стані ми зараз?

- Ми вже багато зробили для забезпечення енергетичної незалежності. Насамперед, вона базується, як це не парадоксально, саме на атомній енергетиці. Ще до останнього моменту вважалося, що ми достатньо вразливі та залежні від РФ в питаннях постачання свіжого ядерного палива і стосовно питань поводження з відпрацьованим паливом. Ми послідовно, крок за кроком, знімали залежність. І в кінці минулого року ми підписали з компанією Westinghouse додаткову угоду до чинного договору, розширили рівень співпраці. І сьогодні ми можемо впевнено заявляти - ми реально диверсифікували джерела постачання свіжого палива. Якщо  станеться якась форс-мажорна подія, звичайно ми сподіваємося, що цього не буде, але якщо навіть щось трапиться,  і наш російський постачальник перестане постачати паливо, у нас є другий постачальник, який зможе повністю забезпечити всі потреби.

Що стосується відпрацьованого ядерного палива, то тут проблема на сьогодні ще залишається, над нею треба працювати, оскільки лише Запорізька АЕС має своє пристанційне сховище відпрацьованого ядерного палива. Але наприкінці січня ми поновили контракт з нашим американським партнером - компанією Holtec International і розпочали вже по суті активну фазу проектування Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, будівництво якого заплановане у Чорнобильській зоні. Сподіваємося, що до кінця 2017  року отримаємо перші контейнери для зберігання ВЯП. Але до цього часу ми будемо вирішувати цю проблему іншими шляхами – вони в нас є. Так що на сьогодні з точки зору поводження з паливом українська атомна енергетика, можна сказати, диверсифікована і ми не боїмося якихось форс-мажорних обставин.

Що стосується нашої залежності від Російської Федерації у питаннях постачання обладнання­ та матеріалів, то це ще один досить розповсю­джений міф. Це неправда. Більшість постачання у нас іде або від  вітчизняних товаровиробників, або ж ми достатньо давно зробили таку серйозну переорієнтацію в західному напрямку і ті програми модернізації, підвищення безпеки, які ми зараз виконуємо, вже забезпечені західним обладнанням. Від Російської Федерації практично нічого не отримуємо. Що стосується наукової підтримки, то по-перше, в Україні  ми створили достатньо потужну систему науково-технічної підтримки експлуатації АЕС. По-друге, ми працюємо з нашими західними партнерами, всередині компанії розвиваємо ці питання. Думаю, що з цієї точки зору компанія достатньо стійка.

- Розкажіть про підсумки зустрічі з міні­стром енергетики та вугільної промисловості України Володимиром Демчишиним під час Пленуму ЦК Атомпрофспілки?

- З міністром дійсно була зустріч, адже персонал відокремлених підрозділів "Енергоатому" дуже занепокоїло розповсюджене низкою ЗМІ інтерв’ю, в якому міністр нібито висловив думку щодо необхідності радикального скорочення кількості співробітників, зайнятих в атомній енергетиці. Під час зустрічі міністр повідомив, що його висловлення у журналі «Фокус» були достатньо серйозно спотворені, насправді він лише порівнював ситуацію у нас та на Заході. До речі, на Заході вона теж не така однозначна, як це може здатися на перший погляд. Там багато з  праців­ників, які надають ремонтні та сервісні послуги на АЕС, як правило, працюють на аутсорсінгу, тобто виведені за штат компанії. У нас історично склалося так, що відповідні підрозділи входять до складу компанії, і ми не збираємося в цьому питанні робити різкі кроки до змін. Міністр сказав,  а я підтвердив, що в нас не було жодних розмов, чи доручень якихось від нього стосовно скорочування персоналу "Енергоатому".  Я думаю, що ми цю тему зняли. Разом із тим залишилось дуже багато питань стосовно створення центрального органу виконавчої влади, який би опікувався атомною енергетикою України.

Міністр знає про те, що зараз немає профільного заступника міністра з атомної енергетики, але дуже важко відновити цю посаду в умовах адміністративної реформи коли скорочено кількість заступників міністра. Про­фільний департамент перейменували в управління, очолюють його люди, які прийшли не з галузі. Він це пояснив таким чином, що спеціалістів достатньо в «Енергоатомі», які можуть розглянути  і вирішити всі ці питання, а в управління було призначено людей, які розуміються на фінансових питаннях, виходячи з того, що найголовніше в поточній ситуації - забезпечити фінансове благополуччя галузі.

Я не можу сказати, що повністю згоден з тим, що сказав міністр, але вважаю що в нас відбувається нормальний діалог, який тільки розпочався. Я підтвердив колективу, що нове керівництво міністерства підтримує всі наші ініціативи і не було жодного випадку, коли ми звернулися з якимось проектом, розпорядженням, законодавчим актом, а міністр нас не підтримав. Ми домовились, що робочі зустрічі міністра, його заступника з нашими профспілками, трудовим колективом відбуватимуться і надалі. До того ж міністр запропонував, що незалежно від того, чи це працівник "Енергоатому", чи працівник Східного ГЗК, всі питання до Міністерства мають передаватись через Недашковського. Я не став відмовлятися від цієї пропозиції, тому що я розумію, наскільки зараз важка ситуація і комусь треба брати на себе відповідальність. Ще раз можу підтвердити – "Енергоатом" залишається соціально - орієнтованою Компанією, яка докладе максимальних зусиль для виконання своїх зобов’язань перед трудовим колективом.