Вхід

І оживають на полотні квіти

 

Яка жінка не любить квіти. Для інженера управління капітального будівництва Хмельницької  АЕС Ніни Степанюк вони стали об`єктом захоплення. На обійсті батьків у селі Вельбівне з ранньої весни аж до пізньої осені милують око тюльпани, нарциси, іриси, хризантеми. Різнобарв`я кольорів вражає, односельці дивуються, як можна ви­плекати таке диво.

Ця краса не дається так просто, за кожною квіточкою потрібен ретельний догляд. Однієї любові замало, потрібна ще й неабияка праця, бо в забур’яненому квітнику годі очікувати такого замилування. Цю настанову Ніна Яківна засвоїла ще з дитинства, а прикладом у всьому була мама, яка навчила любити землю-годувальницю і поратися коло неї.

З настанням осені квіти починали  відцвітати,  це  трохи  засмучувало Ніну. “Як зберегти красу?” – одного разу запитало себе дівча і взялось за голку з ниткою, щоб відтворити зображення улюблених квітів на полотні.

Від того часу, як мовиться, в Горині спливло багато води. Але захоплення вишиванням стало потребою душі, кожна чергова робота ставала більш довершеною. Ніна Степанюк ніколи не зупинялась на досягнутому. Їй весь час здається ніби  оригінальної роботи ще не створено. Закінчивши одну вишивку, згодом береться за іншу. Так було у студентські роки, так і зараз.

Колеги по роботі дивуються, скільки терпіння у Ніни Яківни, бо ж для створення вишитої композиції треба не одну ніч недоспати та й мати бажання творити.

Ніна Степанівна не тільки вправна вишивальниця, а й хороша господиня, дбайлива мама. Поталанило їй з чоловіком. Олександр підтримує у всьому, допомагає і радіє, коли дружині вдається реалі­зувати задумане. Люблять мамині роботи і діти, їх у Степанюків троє – Іван, Сашко і Діанка. Нещодавно вони всією сім’єю (на знімку) завітали в Нетішинський міський краєзнавчий музей на презентацію першої персональної виставки вишивок Ніни Яківни. Прийшли на захід і колеги з управління капітального будівництва. Було багато квітів і щирих слів,  відвідувачі  виставки  захоплювалися  витворами  майстрині. Кожна  її  робота випромінює тепло, позитивну енергетику  і спонукає стати добрішим.

Умілим рукам Ніни Степанюк піддається створення різних образів, але на перше місце стають, звичайно, квіти. Складається враження, що ти не у виставковій залі музею, а біля квітучої клумби. Ще мить – і вітер захитає голівки цих дивовижних витворів природи.

- Про це замало чути, це треба бачити, - сказала заступник голови профкому ХАЕС Людмила Малько.

У Ніни Степанівни щира душа. Вона любить дарувати вишивки рідним, друзям, колегам по роботі. До речі, багато хто з них має дарований майстринею вишитий  знак Зодіаку, що супроводжує нас по життю.

Олександр Шустерук


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

faberlic