Цьогоріч виповнюється п’ять років після пуску другого енергоблока ХАЕС. За період його експлуатації вироблено 29536,3 млн. кіловат- годин електроенергії. Але не тільки це є підставою для гордості нетішинських атомників: з введенням в експлуатацію другого енергоблока у нашому регіоні вдалося реалізувати низку соціально-економічних проектів і поліпшити соцкультпобут багатьох жителів, які мешкають у зоні спостереження ХАЕС.
У наш час не часто зустрінеш усміхнених та привітних людей. На це є, як мовиться, багато як об’єктивних, так і суб’єктивних причин. Але із жителями Старого Кривина приємно спілкуватись. Коли мова зайде про політику, мудрі селяни незлим тихим словом згадають народних обранців та лідерів всяких там коаліцій, мовляв, скільки ж можна знущатися з простого люду. Про економічну стабільність вони судять на основі можливості мати роботу. Для більшості жителів Кривина єдина можливість заробити на хліб насущний є в Нетішині. Серед працівників ХАЕС певний відсоток складають саме кривинці. У цьому мальовничому селі можна знайти не один десяток садиб, які належать атомникам. Саме це є хорошим підґрунтям для позитивного ставлення місцевого населення до атомної енергетики. Люди розуміють, що коли повноцінно буде функціонувати електростанція, то до їхнього села не прийде занепад.
Великі надії у Кривині покладались на пуск другого енергоблока. Місцева влада не втратила шансу залучити кошти, які були передбачені на фінансування прилеглої до ХАЕС території, на важливу справу: прокладання до села газопроводу високого тиску. Самотужки сільська громада не змогла б відшукати більше чотирьох мільйонів гривень.
-У 2005 році відбувся схід села, - розповідає голова громадського об’єднання «Кривингаз» Іван Шмат,- на якому була оприлюднена інформація про те, що на кошти НАЕК «Енергоатом» до Кривина підведеться газопровід високого тиску, тому потрібно вирішити питання дольової участі селян в газифікації садиб. Загальна довжина сільської мережі склала більше 42 кілометрів, її балансова вартість - 1 мільйон 52 тисячі гривень. Всі роботи ми завершили торік. Тепер жителі села користуються газом і задоволені покращенням свого побуту. Ми надіємось, що під час пуску третього енергоблока вдасться покращити стан сільських доріг.
Велику користь від пуску другого енергоблока має й село Крупець. За час, що минув після урочистого відкриття тамтешньої нової загальноосвітньої школи , до приїзду різних гостей вже починають звикати. Сюди навідуються освітяни із різних куточків Хмельниччини та інших областей, щоб познайомитись з життям школи, яку споруджено за кошти НАЕК “Енергоатом”. Не обминають сільський навчальний заклад представники влади, яким демонструють просторі класи із новими меблями, світлі коридори. Окраса школи – спортивний зал. Затишно дітлахам у шкільній їдальні.
- Наші старшокласники ще пам’ятають, в яких умовах доводилось навчатись, - розповідає директор Крупецької загальноосвітньої школи Ж.О.Зубова (на знімку праворуч), – у старих пристосованих приміщеннях було завжди сиро, взимку учні хукали на долоні від холоду і не поспішали зняти з себе верхній одяг. А зараз – тепло. Сама атмосфера спонукає до хорошої роботи педагогів, а дітей до хорошого навчання.
Будівництво нової школи у Крупці розпочалось на початку дев’яностих років, але через брак коштів було призупинене. Всі чекали кращих часів. А вони прийшли із введенням в експлуатацію другого енергоблока. На шкільний будівельний майданчик звернули увагу представники влади, які займались розподілом коштів на соцкультпобут у тридцятикілометровій зоні навколо ХАЕС. Переконливими аргументами на користь завершення будівництва навчального закладу було й те, що спорудження не треба робити, як мовиться, з “нуля”. На попередні будівельні роботи з бюджету сільської ради було виділено 700 тисяч гривень.
Найбільшою гордістю школи вважається комп’ютерний клас. Принаймні у Славутському районі не кожна із шкіл має аж вісімнадцять комп’ютерів. На базі крупецького навчального закладу проводився обласний семінар з інформатики. Солідною є й шкільна бібліотека. Для послуг дітей тут є понад дві тисячі книг.
Директор школи також підмітила, що нормальні умови для навчання сприяють й відродженню села. Принаймні покращується демографічна ситуація.
Багато позитивних змін у Славуті відбулося з обранням міським головою Василя Сидора (на знімку вгорі). Він намагається створити хороші умови для життя городян. Поступово втілює соціально-економічні проекти і не забуває про духовний та культурний розвиток своїх земляків. Славутчани також побачили користь від пуску другого енергоблока ХАЕС. Згідно з програмою фінансування зони спостереження ХАЕС Славута одержала більше 17 мільйонів гривень, які були використані за цільовим призначенням. Насамперед вдалося відремонтувати дорожнє покриття на вулицях Леніна, Радянській, Клари Цеткін, Газети «Правда», Здоров’я, а також прокласти мережу газопроводу. Завдяки коштам НАЕК «Енергоатом» введено в експлуатацію загальноосвітню школу №9 (на знімку внизу), реконструйовано обласну протитуберкульозну лікарню.
Міський голова Славути Василь Сидор великі перспективи розвитку територіальної громади вбачає під час завершення будівництва третього та четвертого енергоблоків ХАЕС, адже розглядається питання фінансування зони спостереження. Саме з цією метою створена асоціація територіальних громад 30-кілометрової зони.
- Ми на наших засіданнях виробили загальну концепцію та стратегію, - коментує Василь Богданович, - де окреслено перспективи введення в експлуатацію нових енергоблоків та реальні можливості соціально-економічного розвитку регіону. Але ще не все вирішено на законодавчому рівні. Тому ми солідарні у нашій співпраці та роботі.
Позитивними змінами в районі після пуску другого енергоблока задоволена й голова Славутської райдержадміністрації Галина Душнюк. Вона за фахом педагог, тому часто цікавиться життям та роботою навчальних закладів. У деяких з них на кошти НАЕК «Енергоатом» вдалося створити нормальні умови для навчання дітей. За словами Галини Іванівни, проблем у районі є багато, у їх вирішенні допоможе фінансування під час завершення будівництва нових енергоблоків ХАЕС.
№21, 2009
