Цьогоріч виповнюється п’ять років після пуску другого енергоблока ХАЕС. За період його експлуатації вироблено 29536,3 млн. кіловат­- годин електроенергії. Але не тільки це є підставою для гордості нетішинських атомників: з введенням­ в експлуатацію другого енергоблока у нашому регіоні вдалося реалізувати низку соціально-економічних проектів і поліпшити соцкульт­побут багатьох жителів, які мешкають у зоні спостереження ХАЕС.

У наш час не часто зустрінеш усміхнених та привітних людей. На це є, як мовиться, багато як об’єк­тивних, так і суб’єктивних причин. Але із жителями Старого Кривина приємно спілкуватись. Коли мова зайде про політику, мудрі селяни незлим тихим словом згадають народних обранців та лідерів всяких там коаліцій, мовляв, скільки ж можна знущатися з простого люду. Про економічну стабільність вони судять на основі  можливості мати роботу. Для більшості жителів Кривина єдина можливість заробити на хліб насущний є в Нетішині. Серед працівників ХАЕС певний відсоток складають саме кривинці. У цьому мальовничому селі можна знайти не один десяток садиб, які належать атомникам. Саме це є хорошим підґрунтям для позитивного ставлення місцевого населення до атомної енергетики. Люди розуміють, що коли повноцінно буде функціонувати електростанція, то до їхнього села не прийде занепад.

Великі надії у Кривині покладались на пуск другого енергоблока. Місцева влада не втратила шансу залучити кошти, які були передбачені на фінансування прилеглої до ХАЕС території, на важливу справу: прокладання до села газопроводу високого тиску. Самотужки сільська громада не змогла б відшукати більше чотирьох мільйонів гривень.

-У 2005 році відбувся схід села, - розповідає голова громадського об’єднання «Кривингаз» Іван Шмат,- на якому була оприлюднена інформація про те, що на кошти НАЕК «Енергоатом» до Кривина підведеться газопровід високого тиску, тому потрібно вирішити питання дольової участі селян в газифікації садиб. Загальна довжина сільської мережі склала більше 42 кілометрів, її балансова вартість - 1 мільйон 52 тисячі гривень. Всі роботи ми завершили торік. Тепер жителі села користуються газом і задоволені покращенням свого побуту. Ми надіємось, що під час пуску третього енергоблока вдасться покращити стан сільських доріг.

Велику користь від пуску другого енергоблока має й село Крупець. За час, що минув після урочистого відкриття тамтешньої нової загальноосвітньої школи , до приїзду різних гостей вже починають звикати. Сюди навідуються освітяни із різних куточків Хмельниччини та інших областей, щоб познайомитись з життям школи, яку споруджено за кошти НАЕК “Енергоатом”. Не обми­нають сільський  навчальний за­клад представники влади, яким  демонструють просторі класи із  новими меблями, світлі коридори. Окраса школи – спортивний зал. Затишно дітлахам у шкільній їдальні.

- Наші старшокласники ще па­м’я­тають, в яких умовах доводилось навчатись, - розповідає директ­ор Крупецької загально­освіт­ньої шко­ли­­ Ж.О.Зубова (на знімку праворуч), –  у старих пристосованих приміщеннях було завжди сиро, взимку учні  хукали на долоні від холоду і не поспішали зняти з себе верхній одяг. А зараз – тепло. Сама атмосфера спонукає до хорошої роботи педагогів, а дітей до хорошого навчання.

Будівництво нової школи у Крупці розпочалось на початку дев’яно­стих років, але   через брак коштів було призупинене. Всі  чекали  кращих  часів.  А  вони прийшли  із  введенням  в експлуатацію другого енергоблока. На шкільний будівельний  майданчик   звернули увагу представники  влади, які займались розподілом коштів на соцкультпобут у тридцятикілометровій зоні навколо ХАЕС. Переконливими аргументами на користь завершення будівництва навчального закладу було й те, що спорудження не треба робити, як мовиться, з “нуля”. На попередні будівельні роботи з бю­джету сільської ради було виділено 700 тисяч гривень.

Найбільшою гордістю школи вважається комп’ютерний клас.  Принаймні у Славутському районі не кожна із шкіл має аж вісімнадцять комп’ютерів. На базі крупецького навчального закладу проводився обласний семінар з інформатики.  Солідною є й шкільна бібліотека. Для послуг дітей тут є понад дві тисячі книг.

Директор школи також підмітила, що нормальні умови для навчання сприяють й відродженню села. Принаймні покращується  демографічна ситуація.

Багато позитивних змін у Славуті відбулося з обранням міським головою Василя Сидора (на знімку вгорі). Він намагається створити хоро­ші умови для життя городян. Поступово втілює соціально-економічні проекти і не забуває про духовний та культурний розвиток своїх земляків. Славутчани також побачили користь від пуску другого енергоблока ХАЕС. Згідно з програмою фінансування зони спостереження ХАЕС Славута одержала більше 17 мільйонів гривень, які були використані за цільовим призначенням. Насамперед вдалося відремонтувати дорожнє покриття на вулицях Леніна, Радян­ській, Клари Цеткін, Газети «Правда», Здоров’я, а також прокласти мережу газопроводу. Завдяки коштам НАЕК «Енергоатом» введено­ в експлуатацію загальноосвітню школу №9 (на знімку внизу), реконструйовано­ обласну протитуберкульозну лікарню.

Міський голова Славути Василь Сидор великі перспективи розвитку територіальної громади вбачає під час завершення будівництва третього та четвертого енергоблоків ХАЕС, адже розглядається питання фінансування зони спостереження. Саме з цією метою створена асоціація територіальних громад 30-кілометрової зони.

- Ми на наших засіданнях виробили загальну концепцію та стратегію, - коментує Василь Богданович, - де окреслено перспективи введення в експлуатацію нових енергоблоків та реальні можливості соці­ально-економічного розвитку регіону. Але ще не все вирішено на законодавчому рівні. Тому ми солідарні у нашій співпраці та роботі.

Позитивними змінами в районі після пуску другого енергоблока задоволена й голова Славутської райдержадміністрації Галина Душнюк. Вона за фахом педагог, тому часто цікавиться життям та роботою­ навчальних закладів. У деяких з них на кошти НАЕК «Енергоатом» вдалося створити нормальні умови для навчання дітей. За словами Галини Іванівни, проблем у районі є багато, у їх вирішенні допоможе фінансування під час завершення будівництва нових енергоблоків ХАЕС.

№21, 2009