ОНОВЛЕНI АВТОБУСИ - МАЙЖЕ ЕКСКЛЮЗИВ
Коли працівники транспортного цеху ХАЕС зняли обшивку одного автобуса, то стали перед дилемою: або списати транспортний засіб, або направити на капітальний ремонт. Перший варіант був нереальним, бо нині кожен автомобіль, як мовиться, на вагу золота. Керівництво цеху звернулось із запитами до ряду підприємств, які спеціалізуються на ремонті автотранспорту. Інформація надійшла невтішною, бо кожне повне оновлення обшивки салону і опорних ферм автобуса вони оцінили в 80 тисяч гривень. А такого ремонту потребують як мінімум десять транспортних засобів. Сьогодні на ХАЕС знайти зайві кошти проблематично.
Начальник автотранспортного цеху М.М.Паришкура неодноразово на різних нарадах порушував питання про підвищення надійності автотранспорту. Було вирішено провести капітальний ремонт обшивки автобусів власними силами. Для цього довелося проаналізувати можливі резерви. Насамперед було оцінено кваліфікацію та професійний досвід працівників, що дало можливість укомплектувати повноцінну ремонтну групу з водіїв, слюсарів, зварювальників.
- Ми розуміли, що беремось за нову для нас справу, - розповідає начальник ТрЦ М.М.Паришкура, - раніше капітальний ремонт кузовів автобусів не проводили. Сьогодні ми експлуатуємо п`ятдесят автобусів, з яких 33 відслужили більше десяти років. А пасажирські перевезення у нас інтенсивні, щодня автобуси здійснюють кілька рейсів за маршрутом Нетішин - ХАЕС. Автотранспорт ми також залучаємо для організації екскурсій, доставки делегацій, поїздок у відрядження.
Проведення пробного ремонту було вирішено розпочати з трьох автобусів. До ремонтних робіт були залучені водії, за якими закріплено транспортні засоби.
На території ремзони біля автобуса „ЛАЗ” я застав водія П.О.Талашка.
- Скільки років експлуатується транспортний засіб?
- Дванадцять. За нашими мірками це старожил. Будемо „омолоджувати”.
У розмові Петро Олександрович поділився проблемами, з якими майже щодня доводиться стикатись автомобілістам. Найбільше дошкуляє нестача запасних деталей, необхідних для лагодження двигунів, трансмісії. Не завжди буває й фарба для захисту агрегатів від корозії. Правда, у транспортному цеху ніхто не чекає манни небесної. Виробничі проблеми вирішуються у робочому порядку.
- Коли я зняв обшивку, - розповідає Петро Олександрович, - зрозумів, вона практично не підлягає відновленню. Для капітального ремонту ми використали новий листовий метал, у придбанні якого посприяла адміністрація електростанції. Був також закуплений матеріал для оздоблення салону. Коли автобус вийде на лінію, пасажирам здаватиметься, що їдуть у новому, адже йому зроблено повний ремонт. Вважаю, що керівництвом було прийнято правильне рішення - залучити до ремонтних робіт водіїв. Ми зацікавлені у якості. Оновлений автобус до вподоби й моєму напарнику І.В.Башинському.
Незабаром на автошляхах можна буде побачити після капітального ремонту всі три автобуси. До їх „лікування” причетні також водії В.В.Шевчук, В.К.Тищенко, М.І.Попович, зварювальники В.В. Гордійчук, О.П.Савчук, слюсарі О.М.Мацун, С.В.Ляшук та ін. Працівники транспортного цеху переконані, що автотранспорт після власного капітального ремонту служитиме набагато довше, ніж передбачає виробник для нової техніки. Основними аргументами є застосування якісного матеріалу і ручна робота, а вона, як правило, більш надійна.
- Під час проведення капітального ремонту,— продовжує розповідь М.М.Паришкура, - нам довелось і вчитись. Наші працівники набули хорошого практичного досвіду. Цьогоріч плануємо відремонтувати ще кілька автобусів. Все буде залежати від придбання запасних деталей і матеріалів. Ремонт власними силами дає змогу зекономити значну суму коштів. Затрати на один автобус в середньому складають 25 тисяч. Це майже третина від того, що просять за подібний ремонт на підприємствах, які проводять подібні ремонти.
Взятися за своєрідне „ноу-хау” станційних автотранспортників змусив не тільки брак коштів на ХАЕС, а й нові вимоги законодавства, якими обмежується використання старого автотранспорту. До речі, нещодавно ДАІ МВС та Мінавтотранспорт України затвердили низку вимог, згідно з якими до міжнародних перевезень вантажів і пасажирів можуть допускатись автотранспортні засоби, експлуатація яких не перевищує 7 років, а пробіг - 500 тисяч кілометрів. Сьогодні в автопарку використовується 177 одиниць техніки, вік якої перевищує 10 років. Це є підставою для масштабного оновлення автопарку. Безпекою автотранспорту не можна нехтувати. Наявність справної техніки також працює на імідж підприємства. Автотранспорт із логотипом «ВП «Хмельницька АЕС» можна побачити на багатьох підприємствах та АЕС нашої країни, та й поїздки за кордон стають непоодинокими.
Олександр Шустерук
травень 2006
