Вхід

Шанувальники Дагера творять у Нетішині

Подія світового значення виявилася поміченою і від¬значеною тільки у Нетішині. У краєзнавчому музеї міста-супутника Хмельницької АЕС місцеві ентузі¬асти розгорнули виставку, присвячену «175-річчю відкриття способу фотографування».
Поза їхньою, ентузіастів, ува¬гою не залишився той важливий в історії образотворчого мистецтва факт, що у липні 1832-го французький художник-декоратор Луї Жак Манде Дагер (18X1.1787 р. — 10.VII.1851 р.) уперше «одержав незникаюче зображення на світлочутливій плівці у камері-обскурі». Відтак перший спосіб фо¬тографії було названо за ім’ям винахідника — дагеротипією.
Організатори вернісажу у Нетішині також встановили, що у 1901-1917 роках у Києві існувало товариство «Дагер» і об'єднува¬ло фотоаматорів з інших міст України. У той період Нетішин був глухим селом і не міг мати свого представника у «Дагері». Одначе у товаристві аматорів були активісти із сусіднього з Нетішиним містечка Славута.
Отож на виставці «Відкрий нам очі, фотооб'єктиве!» представлено до уваги глядацької аудиторії майже 40 знімків знаних і шано¬ваних у краї майстрів — Анатолія Лисого, Сергія Ревери і Анатолія Кирилишина з Хмельницького, Володимира Павлинського з Летичева, Валерія Валуєва, Петра Войтовича, Віктора Войковського, В'ячеслава Гаврилюка з Нетішина.
Один з організаторів оцієї фотовиставки — головний редактор газети Хмельницької АЁС «Перспектива» Віктор Гусаров. Він роз¬повів, що презентація фотовиставки була велелюдною і врочистою. У передньому слові директор краєзнавчого музею Окса¬на Кононюк заявила, що невеликий за
форматом вернісаж цілісний за внутрішнім наповне¬нням і справляє враження гли¬биною змісту. Відтак висловила надію, що задум ентузіастів дасть добрі плоди: шанувальники фотомистецтва одержать справжнє задоволення.
Виступили і редактори місцевих газет: «Перспектива» — Віктор Гусаров, «Енергобудівник» — Петро Войтович, «Нетішинський вісник» — Ольга Мороз. Вони звернули увагу публіки на роль і міс¬це фотографії у газеті, як ілюстрації до матеріалу і як самостійного мистецького жанру, окремого жанру документальної журналістики. Всі разом віддали належне Дагеру за його винахід і творцям новітніх фотоапара¬тів.
Що ж до виставки, то публіка звернула особливу увагу на ро¬боти Анатолія Кирилишина, якого вже, на жаль, немає серед нас: «Його фотографії — то своєрідне обрамлення: від народження до глибокої старості. Ці миттєвості буття дають добру поживу для роздумів про призначення людини, її самоідентифікацію у сус¬пільстві, про плин річки життя». Ця річка й далі несе свої води, а на берегах залишаються люди їхня праця, їхні турботи про хліб насущний і духовний. Залишаються для історії.
На фотографіях колишнього фотокореспондента «Подільських вістей» Анатолія Лисого — недавня історія. «На окреме слово заслуговують роботи Валерія Валуєва. То — філософські від¬битки сьогодення, глибокі за змістом і композицією. Техногенні, урбаністичні і водночас лагідні, пастельні епізоди. Класикою стали «плаваюча» у сутінках водного плеса атомна станція, «Куди ж ви, козаки?», портрет ветерана», — продовжив Віктор Гусаров.
Сорок років життя віддав улюблений справі В'ячеслав Гаврилюк. Його роботи — то неповтор¬ні миттєвості із життя рідного краю. Роботи Петра Войтовича композиційно витримані, такі, що не залишають байдужим глядача. І всі вітали кореспондента «Пер¬спективи» Олександра Шустерука, якого Національна Спілка журналістів визнала кращим у номінації «Журналістська акція».
Того ж дня відбулася ще одна важлива подія у житті Нетішина. З ініціативи медійних і музейних працівників урочисто відкрився постійний прес-клуб. А потім ор¬ганізатори і гості за філіжанкою кави говорили про виставку, прес-клуб, про життя-буття, літопис¬цями якого вони є.
В. МИХАИЛЮК.
«Подільські вісті» 2007


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

faberlic