Вхід

Життєлюб

 

Є спеціалісти, здатні, як мовиться, заглянути у душу металу. До  їх  когорти  належить Володимир Григорович Дебера.

Коли він  1985 року влаштувався на ХАЕС, на першому енергоблоці тривали пусконалагоджувальні роботи. Проведення монтажу вимагало залучення кваліфікованих кадрів. Основу сформованих підрозділів електростанції склали працівники, які мали досвід монтажних робіт на інших електростанціях. Володимир Дебера до цього брав участь у пуску атомних енерго­блоків на всіх проммайданчиках  України та Вірменії. Його цінували за високий професіоналізм. Показово, що Володимир Григорович був атестований на право проведення всіх існуючих на той час методів неруйнівного контролю. Спеціалісти такого рівня – рідке явище. Появі Дебери у лабораторії неруйнівних методів контролю металу зраділи, адже штат складався лише з кількох чоловік, а обсяги робіт були досить великими. Колективу лабораторії новий працівник сподобався не лише за відмінні професійні навики, а й за людські якості. З ним  було приємно працювати, бо ніколи не  хизувався своїми знаннями та професійними навиками, міг  зарадити у вирішенні проблем. Особливо це подобалось молодим спеціалістам, які робили перші кроки в царині контролю металу.

Згодом лабораторія набула статусу відділу, її штат значно збільшився. Поступово почало з’являтись нове обладнання. Володимир Григорович на власному прикладі доводив, що треба постійно самовдосконалюватись, бо тільки так можна досягти вершин професіоналізму. До роботи він підходив творчо, намагаючись запровадити раціоналізаторські пропозиції, які, за його переконанням, могли б покращити методи контролю металу.

Згодом у Володимира Дебери з’явилась можливість застосувати свої знання під час монтажу обладнання іранської АЕС Бушер. Коли повернувася з-за кордону, на ХАЕС тривала підготовка до пуску другого енергоблока. У цей період допомога Дебери стала слушною.

Днями Володимир Григорович Дебера відсвяткував  60-річчя. І хоча вже тривалий час не працює у відділі контролю металу ХАЕС, але тут й досі про нього відгукуються хорошим словом. Чимало працівників підрозділу завдячують йому у професійному зростанні. Про Володимира Григоровича колишні колеги кажуть просто – він душа колективу. А тому бажають ювіляру здоров’я і достатку.

Олександр Шустерук

№19, 2009


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

Достойная полноценная еда всего за десять минут, ТЕПЕРЬ В УКРАИНЕ!!!