Що таке кашель?

 Кашель – це рефлекторний акт, спрямований на очищення дихальних шляхів від мокроти або сторонніх часток. Оскільки кашель – явище рефлекторне, то причини його, так чи інакше, пов'язані не тільки із зовнішніми чинниками (інфекцією, алергією, пилом), але і внутрішніми (грижі міжхребцевих дисків, хронічний гастрит, захворювання щитоподібної залози тощо). До найвідоміших з них належать: хронічний і гострий ларингіт; ГРВІ; хронічний тонзиліт; грижа міжхребцевого диска; чужорідне тіло гортані, бронхів; хронічний і гострий синусит (фронтит, гайморит, етмоїдит); алергія на пилок рослин; аденоїдит (аденоїди); алергія на шерсть тварин; реакція на холодне повітря; реакція на пил, сухе повітря; алергія на харчові продукти та ін.
Важливо з'ясувати, чи почалося захворювання з кашлю або ж кашель з'явився при розвитку хвороби. При появі кашлю необхідно визначити його характер: сухий чи вологий, нападоподібний, спастичний; розвивається вдень або переважно ввечері, вночі; частий або тільки покашлювання.
Для остаточного встановлення діагнозу і вибору тактики лікування необхідне проведення додаткових  обстежень, які лікар призначить після попереднього огляду пацієнта.
Не можна відкладати візит до лікаря, коли кашель супроводжується підвищеною температурою, пітливістю, втратою ваги, безбарвною або мокротою з кров’ю, задишкою або неможливістю лежати в горизонтальному положенні, набряками, особливо якщо вони призводять до збільшення маси тіла, загрудинним болем, надмірною втомлюваністю, втратою апетиту або постійною нудотою.
Навіть якщо кашель не сильно докучає вам, але не проходить протягом трьох місяців і більше, необхідно звернутися до лікаря і визначити джерело цієї проблеми.
Якщо ви не впевнені в походженні кашлю, не варто приймати протикашльові препарати, тобто препарати, які знімають кашльовий рефлекс, – цим можна серйозно погіршити ситуацію. Не слід також при першому ж покашлюванні поспішати користуватися антибіотиками – можливо вони абсолютно даремні в цій ситуації. У будь-якому випадку краще звернутися до лікаря-пульмонолога.
Основні захворювання, які супроводжуються кашлем:
– Бронхіт – це запалення оболонки бронхів, яке супроводжується кашлем, невеликим підвищенням температури тіла і відхаркуванням мокротиння. Бронхи в нашому організмі відіграють роль труб, через які повітря з гортані переходить в легені. Вони виділяють спеціальну речовину – слиз, яка вберігає від інфекцій. А, як відомо, інфекції викликають запалення, бронхи починають виділяти більшу кількість слизу, за допомогою якої наш організм намагається очистити дихальні шляхи. Бронхіт — захворювання дуже поширене.
Основні симптоми:
– кашель (вологий або сухий, з виділенням мокротиння чи без нього);
– підвищення температури тіла (може бути в нормі);
– біль у грудях;
– задишка;
– швидка втомлюваність;
– відчуття хрипів за грудиною.
– Бронхіальна астма –  захворювання досить поширене. За даними медичних досліджень, нею хворіють від 4 до 10% населення. Лікування хвороби ускладнюється тим, що бронхіальна астма, симптоми якої схожі з багатьма легеневими хворобами, не завжди піддається діагностиці на ранніх стадіях. Хвороба має чіткі симптоми, але, незважаючи на це, її часто плутають з іншими захворюваннями бронхів і призначають лікування антибіотиками і відхаркувальними препаратами, які не допомагають хворому і призводять до хронічної стадії хвороби. Основні симптоми:
– свистяче дихання, зрідка чутне на відстані;
– непродуктивний кашель;
– задишка різної інтенсивності;
– напади задухи з відчуттям нестачі повітря (часто відзначаються в нічний час, що викликає раннє пробудження).
– Пневмонія – запалення легень, при якому уражаються маленькі повітряні бульбашки (альвеоли) і тканини навколо них. Погіршення можна відчути раптово: слабкість, головний біль, висока температура та нудота, біль у грудях і утруднене дихання. Розвиток захворювання може бути і не таким вираженим, а навпаки уповільненим – тоді його ще важче розпізнати. Найчастіше пневмонія є ускладненням після інших захворювань, особливо ГРВІ та грипу. Зазвичай хворіють люди, які перенесли грип на ногах і займалися самолікуванням. У разі появи симптомів захворювання необхідно відразу звернутися до лікаря, оскільки при пневмонії допомагають тільки антибактеріальні препарати, а лікуватися ними самостійно абсолютно не припустимо. Безконтрольний прийом антибіотиків призводить до того, що дуже багато форм бактерій стають стійкими до них, і тоді лікування сильно ускладнюється.
– Хронічне обструктивне захворювання легенів – це хронічне захворювання, що характеризується прогресуючим обмеженням прохідності дихальних шляхів і асоціюється з незвичною запальною відповіддю легень на шкідливі частки або гази, в першу чергу – у зв’язку з палінням.
Основні симптоми:
– хронічний кашель, який частіше турбує вдень, рідше вночі;
– виділення харкотиння – зазвичай в невеликій кількості;
– прогресуюча задишка: може визначатися хворим як необхідність додаткового зусилля при диханні, дихальний дискомфорт, стиснення грудної клітки, часте дихання;
– при тяжкому перебігу: втрата ваги, остеопороз, депресивні стани, занепокоєння, тривога (системні наслідки захворювання). При ХОЗЛ значно зростає частота інфекційних захворювань верхніх і нижніх дихальних шляхів.
– Туберкульоз легенів – це інфекційне захворювання, яке викликає бактерія туберкульозу. Туберкульозне запалення може виникнути у будь-яких органах тіла, однак найчастіше вражає легені. Розмножуючись, бактерії туберкульозу пошкоджують легеневі тканини, через це виникають симптоми захворювання з боку легенів. В наш час туберкульоз майже завжди виліковний. Однак відсутність правильного лікування може закінчитися смертю.
 Основним симптомом туберкульозу легенів є кашель, який триває понад три тижні, а також:
– підвищена температура,
– нічна пітливість,
– втрата апетиту та зниження ваги тіла,
– втомлюваність.
Перерахована лише невелика кількість захворювань, які супроводжуються кашлем та  протікають з подібною симптоматикою. Незважаючи на те, що симптоми дуже подібні, захворювання можуть бути різними,  а отже і кардинально різне лікування. Самолікування може призвести  до розвитку ускладнень  чи хронізації процесу.  Тому, якщо Ви відмітили у себе один або декілька симптомів, не займайтеся самолікуванням, а зверніться за допомогою до пульмонолога, сімейного лікаря, терапевта  або педіатра, якщо хворіє ваша дитина.
Діагностичний мінімум, який допоможе лікареві у встановленні діагнозу:
Спірографія  – неінвазивний діагностичний метод, за допомогою якого виявляють порушення вентиляційної функції органів дихання та їхній тип.
Аналізи – проведення необхідних лабораторних досліджень з метою підтвердження або виключення гострої чи хронічної інфекційної, алергічної патології тощо.
Рентгенографія органів грудної клітини (ОГК) –  для виявлення патології органів грудної клітки (пневмонії, туберкульозу, саркоїдозу, онкологічних захворювань тощо).
Варто зазначити, що рентгенографія в МЦ «Благомед» проводиться за допомогою рентген-діагностичної системи  APELEM ( виробник Франція) з мінімальним опроміненням за рахунок короткої експозиції, що особливо важливо при обстеженні маленьких пацієнтів.
Ольга НАЗАРЕВИЧ,
лікар-пульмонолог Медичного центру «Благомед»