НЕ ЗАЛИШИЛИ У СКРУТІ
Коли до Нетішина підкрався потужний буревій, пенсіонерка Людмила Полторацька працювала на присадибній ділянці. Жінка помітила велику піщану віхолу, яка швидко наближалась до її оселі, і вирішила мерщій покинути город, щоб закрити квартирки у вікнах. Через мить вона відчула на собі силу стихії: вітер періщив в обличчя частинками різного сміття, гілляччям дерев. Перебуваючи у будинку, вона відчула тріск розтрощеного на даху шиферу, який згодом опинився на проїжджій частині вулиці Лісової.
Після розгулу стихії Людмила Матвіївна пішла оглянути наслідки бурі. Від побаченого схопилась за голову – на даху виднілись великі отвори.
Наступного дня Людмила Полторацька звернулась до служб місцевого органу самоврядування, там допомогли зв’язатись із керівництвом підприємства МУ-13, в якому Людмила Матвіївна пропрацювала до виходу на пенсію.
Директор колективного виробничого підприємства монтажного управління №13 «Електропівденьзахідмонтаж» Богдан Рудик оперативно відреагував на звернення його колишньої працівниці: на садибу Людмили Матвіївни прибули ремонтники, які відновили покрівлю будинку.
- Я народилась у Смоленській області, - розповідає Людмила Полторацька, - з 1982 року проживаю в Нетішині. Під час будівництва ХАЕС брала участь у монтажі електрообладнання на першому енергоблоці. Поряд зі мною працювало багато людей. Більшість з них були щирі душею, вміли підтримати у скрутну хвилину. Хороші спогади в мене залишились про колектив рідного МУ-13. Я й гадки не мала, що через десятиліття вони підставлять мені плече допомоги.
Олександр Шустерук
Фото автора