Повезе досвідченим
10-річному хлопчику приснився сон, ніби він залишив військову кар’єру у капітанському званні. Що таке «капітан» і «військова кар’єра» Микола міг тільки здогадуватись, і мрії його не поширювались в бік служби. Проте сталося, як сталось, і у 18 років молодий та амбіційний курсант Микола Окружко впевнено вимірював кроки на плацу військового інституту ім. С.П. Корольова у Житомирі.
Роки навчання згадує з усмішкою: в складі роти почесного караулу зустрічав Президента України, здобував призові місця у таких видах спорту, як плавання та біг. Іноді було дуже важко, адже встиг обзавестись сім’єю: дружина і маленька донька бажали бачити його якомога частіше. Молодечий запал, незмірна кількість сил та енергії допомогли впоратись на фронті навчання, і на сімейному також. 1999 року він отримує звання лейтенанта та диплом військового інженера-радіоелектроніка. Кочове життя військових Микола пізнав уповні, відчув, як мовиться, усі його принади і недоліки.
Географію країни знає не з підручників. Змінивши чимало місць проживання у званні капітана Микола Петрович пригадав свій дитячий сон. Відтак, не став сперечатись з долею, яка завела чоловіка та його родину до маленького комфортного міста на Хмельниччині – Нетішина. Тут колишній військовий здобув такий омріяний спокій. У ранзі електромонтера дільниці перетворюючої техніки електроцеху почувається добре, захищено і комфортно. Про колектив відгукується так: «Мені подобається. Ходжу на роботу з радістю та бажанням, а не тому що так потрібно. Колектив чудовий, впевнено можу сказати, що у цьому плані мені дуже повезло».
Дар’я Окружко, студентка СНУ
ім. Лесі Українки
