Вода, земля, гiдроспоруди та вiдповiдальнi люди

На  кожен підрозділ Хмельницької АЕС покладені певні завдання і функції, від  виконання яких залежить надійна та безпечна експлуатація. Коли вести мову про обсяг території, на якій обслуговується закріплене обладнання, то найбільша вона у підпорядкуванні цеху гідротехнічних споруд, який очолює Віктор Турицький. Днями підрозділу виповнилося 30 років.

НЕЗВИЧНЕ СЛОВО – Пе еР Ка

Наприкінці сімдесятих років збіглого століття в Нетішині розпочалось спорудження гуртожитків і житлових будинків. Кожен мешканець оселі сподівався на комфорт, затишок і тепло. Саме з цієї причини першим об’єктом, який був зданий в експлуатацію, стала пускорезервна котельня. У жовтні 1982 року запрацював перший паровий котел і теплофікаційна установка в комплексі з допоміжним обладнанням. Це дало можливість підтримувати оптимальну температуру, як на території споруджень міста, так і на проммайданчику будівництва енергоблоків.

Обслуговування першого парового котла довірили старшим машиністам Василю Кунцю, Івану Перекліті, Володимиру Реккі, Олександру Артем’є­ву, Івану Осокіну, машиністам Миколі Юхнюку, Олександру Бондарчуку, Володимиру Юхимчуку. Відповідність за експлуатацію пускорезервної котельні була покладена на Анатолія Андрущенка.

Будівельники та монтажники 18 жовтня 1982 року пораділи першому диму з труби пускорезервної котельні. Із розпалюванням котла успі­шно справились машиніст Володимир Юхимчук та машиніст-обхідник Іван Бойко. Як пригадують ветерани цеху, директор Хмельницької АЕС Олексій Троценко, проводячи у робочому кабінеті оперативні наради, щоразу поглядав на високий димар котельні і чекав моменту повноцінного функціонування першого котла, бо розумів, що це є важливим етапом стадії будівництва та створення технічної інфраструктури електростанції. Відтак пускорезервна котельня стала базою для створення цеху гідроспоруд, теплових і підземних комунікацій. Її робота  дала змогу повноцінно проводити наступні операції з будівництва і монтажу. Головне ж те, що у гуртожитках, житлових будинках з’явилось тепло, що підсилило надію на те, що місто і Хмельницька АЕС будуть споруджуватись швидкими темпами.

- Тривала в часі експлуатація єдиного на станції першого енергоблока засвідчила, що пускорезервна котельня є надзвичайно важливим об’єктом. Особливо під час проведення планово-попереджувальних ремонтів. Траплялися випадки, коли у період опалювального сезону енерго­блок зупинявся, і подача тепла у виробничо-господарські приміщення, житлові будинки залежала винятково від злагодженої роботи колективу, що опікувався роботою котлів, - розповідає начальник пускорезервної котельні Ярослав Андрійчук, який працює на цій посаді понад дванадцять років. - Сьогодні в зоні обслуговування дільниці пускорезервної котельні знаходяться такі об’єкти, як масломазутодизельне господарство, станція технічного обслуговування, ремонту та заправки вогнегасників.

За три десятиліття колектив пускорезервної котельні постійно поповнювався новими працівниками, водночас тут не забувають і про першопрохідців. Більшість з них вже на заслуженому відпочинку. Це Андрій Вакулюк, Василь Суховолець, Матвій Столярчук, Іван Осокін, Афанасій Слободянюк, Микола Юхнюк.

Після пуску другого енергоблока пускорезервна котельня перебуває в режимі постійного чергування на випадок надзвичайних ситуацій.

ОПІКА ЗА НАЗЕМНИМИ І ПІДЗЕМНИМИ КОМУНІКАЦІЯМИ

Під час будівництва об’єктів на території проммайданчика ХАЕС прокладено надзвичайно велику кількість під­земних комунікацій, здійснювалось спорудження очисних споруд, каналізаційних насосних станцій тощо. Для їх обслуговування 1985 року створена дільниця тепловодозабезпечення і каналізації. Нинішній начальник гідротехнічного цеху Віктор Турицький на той час працював майстром, і очолив бригаду, яка займалась прийняттям в експлуатацію та обслуговуванням об’єктів тепловодозабезпечення, систем відповідальних споживачів групи “А” блока №1 та циркуляційних водоводів машзалу.

- Зараз у підпорядкуванні дільниці перебуває велике господарство,- розповідає її начальник Микола Несвіт, - принаймні зовнішні та підземні трубопроводи на території проммайданчика мають протяжність понад 70 кілометрів. Частина об’єктів знаходиться на територіях навчально-тренувального центру,  7-ї Державної пожежно-рятувальної частини. На на­шій дільниці 73 працівники, об`єд­наних у п’ять бригад. Основним завданням підрозділу за­ли­ша­ється безаварійна експлуатація обладнання і систем, що знаходяться на обслуговуванні; виконання своєчасних і якісних ремонтів; безперебійне забезпечення споживачів теплом і водою; відведенням, прийняттям і переробкою стоків. Організацію такої роботи забезпечують майстри Богдан Гнатів, Леонід Місонець, В’ячеслав Поліщук,  Володимир Ковба, Ігор Клємєшев. Їх роботу координує старший майстер Микола Ковба.

Робота колективу дільниці і окремих працівників неодноразово відзначалась Подяками, Грамотами ВП ХАЕС, ДП НАЕК «Енергоатом», Міністерства палива і енергетики та Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Чимало працівників відзначено знаками «Почесний працівник ВП ХАЕС», «Відмінник енергетики України». Серед них майстри Богдан Гнатів, Леонід Місонець, слюсарі аварійно-відновлювальних робіт Іван Якимчук, Василь Демьянов, Ростислав Білоус, монтажники внутрішніх сантехнічних систем і обладнання Володимир Новак, Віктор Стружко, Віктор Столярчук, Володимир Грицюк, Василь Ковальчук, слюсарі з обслуговування устаткування Іван Стьопа, Дмитро Коломійчук, Віктор Плазій, Микола Деркач, Ми кола Загурський, оператори ОСБЗ Катерина Форсюк, Наталія Шадюк, Ольга Перекліта, машиністи насосних установок Олена Вітічак, Любов Білан, Тетяна Лук`янчук, Оксана Гановська, Володимир Вітковський  та багато інших.

Беруть приклад і не відстають від наставників  молоді працівники дільниці слюсарі аварійно-відновлювальних робіт Сергій Зелінський, монтажник внутрішніх сантехнічних систем і обладнання Вадим Дмитришин та інші.

БІЛЯ  ВОДИ…

У колективі гідротехнічного цеху немало ветеранів, які були свідками спорудження гідротехні­чних споруд, підпорядкованих електростанції, і необхідних для повноцінної роботи реакторної установки та іншого обладнання. Найважливішим об’єктом є ставок-охолоджувач. Він  створений на підставі проекту, розробленого Київським відділенням проектного інституту «Атоменерго­проект» для забезпечення технічного водопостачання, охолодження теплообмінного обладнання енергоблоків. Згідно із проектом він споруджувався на масиві площею у двадцять квадратних кілометрів. До створення технічної водойми було залучено багато працівників. Вони вирубували чагарники, демонтували житлові будинки на території села Дорогоща. Земля, на якій розташовано ставок-охолоджувач, передана ВП ХАЕС у довгострокове користування. Хмельницькою АЕС здійснюються всі необхідні платежі за землю та використання водних ресурсів  відпові­дно до чинного законодавства.

1985 року  створена група експлуатації гідротехнічних споруд, яка здійснювала контроль за виконанням робіт із створення водосховища, земляної греблі та інших важливих об’єктів. Її очолив Василь Шендрик. До складу групи на той час входили інженер Віктор Кушнерук, обхідники Зоя Осадчук,  майстер Олександр Куранов, технік Ольга Кушнерук.

Нині у складі дільниці гідротехнічних споруд 80 працівників, які обслуговують ставок-охоло­джувач загальною площею водного дзеркала понад 20 квадратних кілометрів, земляну греблю, підвідний та відвідний канали, дренажний канал земляної греблі, 10 одиниць плавзасобів із базою стоянок, насосну станцію фільтраційних вод, насосну станцію додаткових вод, об’є­днану дренажну насосну станцію, бризкальні басейни, закриті відвідні канали, три водомірні пости на річках Гнилий Ріг та Горинь та інші гідротехнічні споруди. Від колективу дільниці певною мірою залежить безпека експлуатації діючих енергоблоків, охолодження яких відбувається за рахунок водосховища, в якому акумульовано 120 мільйонів кубометрів води.

За словами заступника начальника гідротехнічного цеху Віктора Кушнерука, робота персоналу дільниці неодноразово відзначалась Подяками, Грамотами ВП ХАЕС, ДП НАЕК “Енергоатом”. Гідно оцінений професіоналізм Олександра Куранова, Євгена Демидюка, Василя Олійника, Миколи Будяківського, Олексія Харчука, Галини Місонець, Анатолія Палійчука, Марії Гуски,  Анатолія Нікітчука, Віктора Паламарчука та інших.

До технологічного стану гідротехнічних споруд прикута увага не тільки контролюючих органів, а й громадськості, ЗМІ. Начальник дільниці Володимир Журук постійно запевняє, що всі об’єкти, якими опікуються його колеги, знаходяться у належному стані та перебувають під ретельним контролем.

ПРАЦЮЄ РИБА НА БЕЗПЕКУ

Вода, що використовується для охолодження діючих енергоблоків ХАЕС, має відповідати встановленим нормам. Біологічний і фізичний стан ставка-охолоджувача багато в чому залежить від діяльності дільниці біомеліорації, основним завданням якої є вирощування та запускання у водойму цінних видів риб, що допомагають обмежити  розвиток  біологічних перешкод у роботі ХАЕС. Забезпеченню біологічної меліорації водойми сприяє інкубаційний цех, до складу якого входять виробничі приміщення, рибоводні ставки, садкові понтонні секції та допоміжне обладнання, необхідне для штучного розведення коропових та рослиноїдних риб (білий та строкатий товстолобики, білий амур). Вже сім років тут розводять таку незвичну для нашої місцевості рибу, як чорний амур. Він допомагає  регулювати у водосховищі чисельність молюска дрейсени.

Дільниця біомеліорації у своєму підпорядкуванні має насосну станцію промводопостачання, інші об’єкти. Їх доглядом займаються 19 працівників. За словами  начальника дільниці  Леоніда Шиндера, належно ставляться до виконання своїх професійних обов’язків головний рибник Олег Братенко, рибники В’ячеслав Груша, Юрій Шаповалов, Галина Антонюк, Віктор Верхогляд, Валер`ян Лунь, Ігор Петров, Олександр Гончарук, Сергій та Олег Поліщуки, слюсар-електрик Віктор Калабський, машиністи Лідія Ваник, Валентина Овчаренко, Микола Овчаренко, Андрій Турицький, Микола Перелигін.

НЕ ТІЛЬКИ ТРУДОВИМИ БУДНЯМИ

У колективі гідротехнічного цеху працюють люди, які не тільки сумлінно ставляться до роботи, а й ведуть активний спосіб життя. До великої когорти любителів риболовлі належить заступник начальника гідротехнічного цеху Юрій Шевчук. Нещодавно він упіймав коропа вагою 17 кілограмів. До цього випадку був великий інтерес представників мас-медіа. Про Юрія Васильовича розповіли місцеві та обласні періодичні видання.

Поза увагою журналістів не лишився майстер дільниці тепловодозабезпечення і каналі­зації В’ячеслав Поліщук. Він ентузіаст у царині пішохідних переходів, з нагоди визначних дат у житті держави долав дистанції понад сто кілометрів, а на велосипеді здійснив десятиденну подорож  між усіма діючими АЕС України.

Надовго запам’ятався жителям нашого міста випадок, коли слюсар очисних споруд брудної зони Михайло Несвіт, ризикуючи власним життям, врятував на каналі двох дітлахів, які ледве не втопились, бавлячись на тонкому льоду. 

Вміють обігравати суперників у шашки на відповідальних змаганнях начальник пуско-резервної котельні Ярослав Андрійчук та машиніст насосної установки Анатолій Вагін. У іншому виді спорту – футболі – неперевершеним форвардом є водолаз дільниці гідротехнічних споруд Віктор Каращенко. Нещодавно під час спартакі­ади ХАЕС він зумів забезпечити перемогу команді, забивши у чужі ворота шість м’ячів.

Неординарною особистістю у колективі цеху є інженер з охорони праці Людмила Малько. Неможливо порахувати скільки цікавих та пізнавальних поїздок для працівників електростанції органі­зувала за роки праці на ХАЕС Людмила Михайлівна. Вона веде здоровий спосіб життя і особистим прикладом заохочує до наслідування.

Якщо хтось з працівників ХАЕС буде мати бажання зайнятись садівництвом, то йому, насамперед, не завадить спілкування із заступником начальника гідротехнічного цеху Віктором Кушнеруком, який постійно експериментує у власному саду.

А щодо хобі  начальника гідротехнічного цеху, то все просто – створення гарного мікроклімату для плідної роботи всього колективу.

Олександр Шустерук

Фото Валерія Валуєва та Анатолія Похилюка