Дитяча республiка на iм’я «Агатiвка»

 Нетішинська малеча залюбки їде у село Симонів, що в Гощанському районі, де розташувався дитячий заклад оздоровлення та відпочинку санаторного типу «Агатівка». Є «рекордсмени», що протягом восьми-дев’яти років не зраджують улюбленому місцю відпочинку. А причина такої любові проста - гарно організований процес дозвілля і отримання нових вражень від спілкування, від чистого повітря і нормального харчування. Зрештою, любителі книг мають можливість насолодитись спокійною обстановкою під спів лісових пташок.Підібрати повість чи поезію до смаку допоможе бібліотекар Наталія Черницька. Кому до вподоби швидкі ігри – стадіон у наявності і партнери для гри у волейбол чи футбол завжди поруч. Вже кілька років у «Агатівці» діє туристичний клуб. Охочі до орієнтування на місцевості, ходіння важкодоступними місцями отримують кваліфіковані поради від інструктора, ходять радіальними маршрут­ами по місцевості. А крім цього у таборі проводяться малі олімпійські ігри, різного роду змагання. Є тут відкритий плавальний басейн. Крім цього у чималій водоймі, що гарно вписалась у навколишній ландшафт, малеча здійснює обов’язкові подорожі на катамаранах. На майданчиках встановлено гойдалки. Для любителів кіно – відеозал на 400 місць, чимала добірка вітчизняних та зарубіжних кінокартин. А ще «Агатівка» виправдовує один вираз у своїй назві – санаторно­го типу. Тут знаходиться гарне приміщення амбулаторії з пристойним медичним обладнанням. До цілющого лісового повітря місцеві медики додають свої знання, аби діти отримали належні процедури при захворюваннях опорно-рухового апарату, органів дихання, алергічних, бронхіальних негараздів, надають стоматологічну­ допомогу. Лікар-педіатр Галина Герасимчук основ­не навантаження має у район­ній лікарні. Але «Агатівка» їй близька, бо тут гарно поставлено­ процес профілактики захворювань. В амбулато­рії застосовується кварцювання, інгаляції, масажі­, парафінування і багато інших процедур. Дванадця­тьом медичним працівникам дитячо­го лісового містечка вистачає турбот. Як і вихователям.

- «Агатівка» останніми роками практикує залучення до виховної роботи студентів Дубненського педагогічного  коле­джу», - констатує старший вихователь Сергій Рачинець. За шістнадцять років роботи він навчився відрізняти, як мовиться, з першого погляду, хто вболіватиме за справу, а хто збирається розважитись. «Дубнівські молоді педагоги хоч і не мають досвіду, можливо, якихось глибинних знань психології дитини, але щирість, бажання знайти спільну мову з вихованцями, зрештою мало не однаковий вік, допомагають їм у роботі.  Сьогодні у нас з комісією (на час наших відвідин) перебуває заступник директора з виховної роботи Дубненського педагогічного коледжу Ніна Шевчук. Маю право висловити їй подяку за вихованців, які допомагають організувати всю роботу нашої дитячої республіки».

Діти гарно відгукуються про своїх юних наставників, переживають разом з ними усі негаразди і радіють спільним здобуткам.  У різноманітних конкурсах загони визначають кращих декламаторів віршів і співаків, танцюристів і спортсменів, сценаристів масових дійств тощо. Ініціатива підтримується, бажанням зробити гарну справу відкривається зелена вулиця. А коли хороший настрій, то й попоїсти не гріх. Їдальні, фітобар до послуг малечі. І хоча меню не завжди співпадає з уподобаннями дітей, якихось ексцесів з цього приводу нема.

Директор закладу заслужений працівник соці­альної сфери Петро Стахов  зауважує, що в «Агатівці» давні традиції, які підтримуються і будуть мати продовження.

Принаймні, понад півмільйона отриманих від путівок коштів використовуються на благо оздоровниці і з перспективою.

- Понад тридцять років тому, - засвідчив директор,- з ініціативи партійних працівників Гощанщини було вирішено, що тут буде табір відпочинку для дітей сільських трударів. Кожному колгоспу була дана рознарядка спорудити власний будиночок для відпочинку дітей. Тому всі будівлі різні за плануванням і конфігурацією. Проте,     це лише надає шарму «Агатівці». Рівно тридцять років табір почав функціонувати. І хоча змінилась влада, ми живемо у іншому суспільстві, дух «Агатів­ки» залишається. Хочу подякувати атомникам Нетішина за те, що вони плідно співпрацюють з нашим оздоровчим комплексом. Напевно, є           табори відпочинку кращі, але, впевнений, немає душевнішого за наш.

І з цим твердженням важко не погодитись.

Віктор Гусаров

Фото  Олександра  Шустерука