На витку третього десятилiття
Футзальний турнір на призи газети «Перспектива» вступив у третє десятиліття. Що змагання на паркеті спорткомплексу ВП ХАЕС матимуть таку довгу історію, 21 рік тому мало хто міг уявити. І хочеться з вдячністю згадати тих, хто стояв біля витоків змагань, зокрема нинішнього заступника директора спорткомплексу Віталія Карпюка, цьогорічного суддю змагань, а у 1993 році кращого гравця турніру Євгена Стасюка, постійних учасників футзальних баталій Олександра Лук’яновця, Леоніда Мандрійчука, Віталія Боцу, Юрія Ющука...
Слід згадати, що у турнірі брали участь по 20 і навіть 25 команд не лише з підрозділів Хмельницької АЕС, але й підприємств Нетішина та навколишніх сіл. Можемо також констатувати, що боротьба на турнірі завжди відзначалась безкомпромісністю, гарячим спортивним характером, підтримкою з боку уболівальників і керівництва підрозділів, чиї представники беруть участь у змаганнях.
Двадцять перший турнір був швидкоплинним, адже проводився за кубковою системою: програв – вибув з боротьби. Отож, слід було налаштовуватись на кожен двобій, практично на кожен період. З восьми збірних до фінальної стадії потрапили найсильніші: колективи ЕРП та турбінного цеху. Турбіністи на передостанньому етапі зустрічались з спортсменами цеху радіаційної безпеки і за двадцять секунд до закінчення матчу ще не були впевнені, що гратимуть за головний трофей. Але удача посміхнулась переможцям попереднього турніру. Звичайно, налаштовувались вони і цього разу дати бій своєму постійному супернику. Та гра розставила всі крапки над І.
Активними у турбіністів були Віталій Боца та особливо Іван Бортник, який встигав за лічені секунди віддати пас, дістатись штрафного майданчика суперника, повернутись в захисну лінію. Віталій пробивав фірмові штрафні, на ньому багато фолили. Але вже у першому періоді м’яч влетів саме у ворота турбіністів. Відчувалась відсутність у грі креативного футболіста Сергія Захарченка. Цікаво, що мікродуелі вели на паркеті між собою брати Анатолій (ТЦ) та Віктор (ЕРП) Похилюки.
Навпаки, ЕРПівці нагнітали боротьбу в центрі та на половині суперника і шукали щастя біля воріт турбіністів. І їм вдаються дві результативні атаки. Другий гол Дмитро Мартиненко забив кинджальним ударом у невеличкий розріз між воротарем та штангою. Відтак з тренерської лави надійшла команда заспокоїтись і утримувати перевагу у два м’ячі. Фінальний свисток сповістив ім’я переможця 21 турніру на призи газети «Перспектива». Це колектив ЕРП, за який виступали Максим Сучок, Дмитро Мартиненко, Юрій Стасюк, Віталій Баєчко, Максим Юрчук, Євген Царук, Олександр Шклярук, Віктор Похилюк та Олександр Лук’яновець.
Без непоступливих суперників Олександра Пилипчука, Руслана Будяківського, Євгена Другова, Василя Пенчука, Івана Бортника, Руслана Книша, Анатолія Похилюка, Віталія Боци, Сергія Захарченка та Андрія Микульського не було б тієї напруги і видовищності, які завжди супроводжують гру цих спортсменів.
Зазвичай, після закінчення баталій визначаються кращі з кращих на турнірі. Цьогоріч ними стали: воротар Євген Другов (ТЦ), бомбардир Іван Гончарук (Збірна відділів), гравець Дмитро Мартиненко. За найвидовищніший гол відзначений Віктор Каращенко (ГТЦ+КГ+В\Ч).
Не можна обійти увагою суддів, на яких покладена висока відповідальність відслідковувати перипетії боротьби, гасити пристрасті, встановлювати справедливість. З цими обов’язками добре справились Дмитро Кравчук, Юрій Тюпкін, Євген Стасюк, Андрій Сломінський, Сергій Харченко та головний суддя турніру Ігор Лихвар. Звичайно, від імені газети велика вдячність працівникам спорткомплексу на чолі із заслуженим працівником фізичної культури і спорту України Станіславом Балаяном.
Віктор Павлов
На знімку: учасники фінального двобою команди турбінного цеху та енергоремонтного підприємства.
