Коли професію обрано за покликанням

З професією Євген Носиков визначився у юні роки, вступивши після восьмого класу у енергобудівний технікум. 1986 року перед пуском першого енергоблока Хмельницької атомної електростанції  молодий спеціаліст влився у колектив турбіністів. Єдина перерва у трудовій біо­графії Євгена Вячеславовича пов’язана із призовом до Збройних Сил. Після служби він знову у турбінному цеху, піднімаючись щаблями майстерності і знань від машиніста-обхідника до старшого машиніста, провідного інженера управління турбіною, начальника зміни, заступника начальника цеху з експлуатації. Шлях цей позначений також навчанням у НТТУ КПІ, адже без відповідних знань досягти такого росту у чисельному колективі знаних фахівців неможливо. Наполегливість доповнювалась самовдосконаленням, сумлінністю, відповідальністю. Надзвичайною школою стала підготовка до пуску другого енергоблока, про що свідчить від­знака «За вагомий внесок у розвиток атомної енергетики України» та Почесна грамота обласної ради. Згодом його портрет двічі заносити­муть на Дошку Пошани «Вони – твоя гордість ХАЕС», він удостоїться знака «Заслужений працівник Хмельницької АЕС», багатьох грамот.

2010 року Євгена Вячеславовича призначають начальником цеху налагодження та випробування устаткування.

Це складна ділянка роботи, пов’язана не лише з умінням розподілити обов’язки, але й згуртувати колектив на вирішення важливих інженерних завдань. Колеги відзначають, що Євген Вячеславович постійно удосконалює знання та навички роботи у всіх сферах діяльності цеху, володіє великим практичним досвідом, знаннями не тільки вузькоспеціальними, але й у суміжних областях технології АЕС. Має схильність до глибокої аналітичної роботи, прагнення в усьому дійти до істини. Любить працювати у команді. Має великий авторитет в колективі цеху і серед працівників інших підрозділів.

Тридцять один рік як один день пролетіли від початку трудового шляху на ХАЕС. На видноколі ніби раптово загорілась дата п’ятдесятиліття від дня народження. Час мудрості і зрілості, досвіду і неабияких можливостей поступу. Тож, нехай обрана на все життя професія приносить і у подальшому радість, нові злети!

Віктор Гусаров

Фото автора