«Кожний період історії Хмельницької АЕС  позначений творчим підходом до удосконалення»

22 грудня колектив Хмельницької АЕС відзначає  професійне свято – День енергетика. Цоьогоріч воно збігається із 25-річчям  пуску 1-го енергоблока ХАЕС. І саме цього, 2012 року, ХАЕС заслужила право називатись кращим підприємством у галузі. Про це свідчить Диплом, виданий колективу ВП «Хмельницька атомна електростанція» за вагомий внесок у розвиток атомної енергетики України, високі показники праці, прихильність принципам культури безпеки – запоруки безпечної експлуатації ядерних установок».

Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електростанція» Національної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» належить до найпотужніших підприємств регіону.

На майданчику Хмельницької АЕС в експлуатації знаходяться 1-й та  2-й енергоблоки. В складі двох енергоблоків ВВЕР-1000 Хмельницька АЕС щороку генерує близько 14-ти мільярдів кіловат-годин електро­енергії, що складає 8% від загального виробництва електроенергії в Україні. З початку експлуатації ХАЕС в енергосистему України передано понад 213 мільярдів кіловат-годин електроенергії.

Вищим пріоритетом діяльності по виробництву електричної і теплової енергії є забезпечення ядерної і радіаційної безпеки, надійна та стабільна робота енергоблоків. Обидва енергоблоки Хмельницької АЕС за технічними параметрами і рівнем безпеки відповідають сучасним міжнародним вимогам. Ми попросили генерального директора станції Миколу Сергійовича Панащенка відпо­­­­в­і­­сти на ряд питань щодо останніх років роботи колектвиву ХАЕС.

- Миколо Сергійовичу, напередодні 25-літ­тя пуску Хмельницької АЕС минає 8 років, відколи ви стали генеральним директором атомної електростанції. Під вашим керівництвом було продовжено технічне удосконалення ХАЕС, розвинуто процеси впровадження міжнародних стандартів експлуатації та культури безпеки.

Які дефіцити безпеки за «Зеленою книгою» МАГАТЕ ліквідовано впродовж останнього часу?

- В цілому ми реалізували, починаючи із 2005 року 343 проекти, спрямовані на підвищення безпеки, модернізацію, реконструкцію. На це витрачено 1,143 мільярда гривень. Найбільші об’єми здійснено за програмою підвищення безпеки після пуску другого енергоблока. Це 80 заходів, які охоплювали всі напрямки, всі дефіцити безпеки, що витікають із «Зеленої книги» МАГАТЕ для реакторів В 320. За 4 роки крок за кроком, поетапно під час планових попереджувальних ремонтів реалізували програму у повному обсязі, надали звіти регулюючому органу.

Ми відзвітували і перед відповідними структурами Європейського Союзу, адже це були в основному кошти Євробанку, Єврокомісії. Загальновизнано, що втілений у нас проект є найвдалішим проектом Єврокомісії в Україні.

Реалізовано заходи, які впливають найбільше на безпеку. Наприк­лад, замінили такі важливі вузли, як запобіжні клапани компенсатора тиску і атестували їх на здатність пропуску пароводяної суміші. Отже, зараз стало можливим управляти ймовірною важкою аварією з реалізацією функції «скидання-підживлення». За­мінено запобіжні клапани парогенераторів новими­ - це достатньо стійкі системи і вони зарекомендували себе як надійні механізми.

Виконано великий проект, що стосується оцінки крихкої міцності корпусів реакторів. У нас зараз є системи, що дозволяють вести контроль металу корпусу реактора зсередини мачтовими маніпуляторами, застосовувати вихорострумові методи контролю. Ми виконали також комплексну програму атестації цієї системи і готові її застосувати.

Загалом, кожний період історії Хмельницької АЕС позначений творчим підходом до удоско­налення, переживанням людей за справу. Тому і є плоди - надійність, висока культура експлуатації. Це відзначено міжнародними експертами - місіями МАГАТЕ, Всесвітньої асоціації операторів атомних електростанцій.

- Недавно ви приймали японських журналістів, які цікавилися, чи врахували на ХАЕС уроки «Фуку­сіми»…

- Так, врахували. Деталізуючи, скажу, що проведено велику роботу, пов’язану з оцінкою стану наших енергоблоків. Рада Національної безпеки України, Держатомрегулювання поставили перед атомниками завдання провести поза­чер­гову цільову переоцінку безпеки (на Заході це називають «стрес-тести»). Цю роботу на Хмельницькій АЕС, як і на інших атомних електростанціях України, виконали в листопаді 2011 року. Були розглянуті ймовірні природні впливи на атомну станцію - виключно екстремальні: вітрові навантаження і смерчі, температури, опади, зокрема сніг, лісові пожежі, зовнішня ударна хвиля, землетрус. Ми встановили, що такі обставини радикально не можуть впливати на безпеку станції, тому тут не вимагається якихось додаткових значних пере­робок.

За результатами аналізу з’ясували, що необхідно, зокрема, додатково оснастити енерго­блоки мобільними дизельними електростан­ціями з метою відновлення живлення на важливих системах і обладнанні, мобі­льними насосними установками для того, щоб викону­вати підживлення парогенераторів, охолоджувати перший контур і підживлювати системи охоло­дження басейну витримки з відпрацьо­ваним ядерним паливом.

Зараз у нас настав етап впровадження заходів, які випливають із результатів аналізу. Вони увій­шли в Комплексну (зведену) програму підвищення безпеки атомних електростанцій, схвалену Кабінетом Міністрів України. Ми склали відповідні графіки і вже почали їх виконувати, а закінчимо до 2017 року. У нас заплановано однакові заходи з іншими АЕС України, тому що маємо такі ж енергоблоки. Проте для ХАЕС необхідно розробити ще додаткові заходи проти ймовірного виносу смерчем води із бризкальних басейнів.

- Хмельницька АЕС - соціальний партнер краю: завдяки сусідству із станцією реалізовуються програми розвитку регіону…

- Безперечно. Почнемо з того, що за програмою пуску другого енергоблока у зоні спостереження в Рівненській та Хмельницькій областях побудовано підвідні газопроводи, мости, реконструйовано школи, дитячі садки, відремонтовано дороги, системи опалення, лінії електро­передач тощо. Об’єкти здано у Славутському, Ізяславському, Білогірському, Шепетівському районах, місті Нетішині Хмельницької області та Острозькому, Здолбунівському, Гощанському районах і місті Острог на Рівненщині.

У відповідності із законодавством виді­ляються кошти й тепер. Зокрема, надаються субвенції з державного бюджету місцевим бю­джетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження. Наприклад, у 2012 році така інвестиція становила 23 989,4 тисячі гривень.

- Які, так би мовити, екологічні відносини ХАЕС із територіями зони спостереження?

- Хочу підкреслити, що станція впродовж всієї своєї історії працювала і працює стабільно й не впливає негати­вно на оточуюче середовище. Наша система  АСКРО забезпечує досто­вірний незалежний контроль в режимі реального часу за станом довкілля – її 15 стаціонарних постів, розташо­ваних у зоні спостереження, подають об’єктивну, точну інформацію. Раді­аційний фон у зоні спостереження перебуває в межах 7-13 мікрорентген на годину - це рівень, який був у нетішинській окрузі до початку спорудження нашої станції. Тому із впевненістю кажу: атомники, утверджуючи високі технологіч­ні стандарти, дбають і про природне середовище.

Експлуатують вони у відповідності із природоохоронним законодавством і ставок-охоло­джувач, розрахований на роботу чотирьох енергоблоків, примножують рибні його запаси, виконують завдання з біомеліорації.

До речі, наша рукотворна водойма взимку стає вирієм для тисяч птахів, які поблизу ХАЕС гніздяться та знаходять теплий прихисток. Хіба це не свідчення того, що ХАЕС функціонує у гармонії з довкіллям?

- Аспект впливу АЕС на землю, воду, повітря є дуже чутливим у сприйнятті населення. Чи не був він головним під час громадських слухань про добудову третього і четвертого енергоблоків ХАЕС?

- Звичайно. В 2011 році в населених пунктах зони спостереження проведено такі слухання. У них брали участь керівники ХАЕС, провідні спеціалісти. Вони також інформували про діяльність станції на сесіях місцевих рад, демонстрували матеріали, які свідчать про роботу спеціалістів ХАЕС у сфері охорони навколиш­нього середовища. У свою чергу представники органів місцевого самоврядування відвідували ХАЕС, були в цехах, ознайомлювалися із виробництвом електроенергії. Ми завжди відкриті для такого спілкування.

- Із вступом у дію Закону про будівництво двох енергоблоків ХАЕС розпочнуться роботи­, пов’язані з виготовленням проекту. Чи будуть враховані у ньому всі модернізаційні поліпшення, реа­лізовані раніше на енергоблоках?

- Технічне завдання на проект вже створюється і в ньому закладена вимога, щоб всі заходи, які ми впроваджували, ввійшли у проектне рішення. Цим проектом передбачено додаткові системи безпеки, які збільшують, так би мовити, живучість енергоблоків. Тут буде система пасивного відведення тепла­ чотирма каналами. Взагалі достатньо два, наявність ще двох означає, що буде стовідсоткове резервування цієї функції. Дієздатність такої схеми вже випробувано на атомній станції Кадам-Кулам в Індії. Якби такі системи були на «Фукусімі», там би не сталося катастрофи. Навіть якщо немає управляючих сигналів, електропостачання, відсутній вплив персоналу, то ці системи здатні відводити тепло стільки часу, скільки потрібно - і за умов, коли перший контур цілий, і коли він зруйнований.

Вихідною базою для проектування третього і четвертого енергоблоків ХАЕС будуть також ре­зультати обстежень їх існуючих конструкцій і дані про вже виконані відновлювально-консерваційні роботи.

- Обладнання яких виробників буде встановлене на третьому і четвертому енерго­блоках?

- Досягнуто домовленості, що у Російській Федерації Україна замовлятиме лише те обладнання, яке в нас не випускають. Все інше, зокрема насоси, арматуру, системи управління, тур­біну виготовлятимуть українські підприємства. Турбіна буде харківська, тихохідна, вона дає 1500 обертів за хвилину, має запас потужності 1200 мегават.

- Через п’ять років нинішній перший блок вичерпає, згідно з проектом, свій ресурс. Якою буде його доля?

- Продовження ресурсу - це  завдання державного рівня. Воно ви­пливає із вітчизняної стратегії розвитку паливно-енергетичного комплексу, якою передбачено продовження строків експлуатації діючих енергоблоків ще мінімум на 15 років. НАЕК «Енергоатом» реалізовує відповідну програму, за якою ведуться роботи і в нас.

Ми, зокрема, склали графік підготовчих робіт, пов’язаних із обстеженням корпусу реактора, поступово замінюємо обладнання. Будуть встановлені нові приводи виробництва чеської фірми «Шкода» в органах регулювання (мають ресурс 30 років). Оцінюємо залишковий ресурс тих вузлів механізмів, замінити які неможливо - корпус реактора, головний циркуляційний насос. Стосовно парогенераторів, то проблем немає. Завдяки­ тому, що ХАЕС працює у сприятливих умовах водно-хімічного режиму, наші парогенератори перебувають у хорошому стані - в них мала кількість заглушених трубок. Для їх діа­гностики застосуємо вихорострумовий метод контролю. В подальшому використаємо досвід ЗАЕС, ЮУАЕС, які раніше за нас продовжуватимуть ресурс.

Знаю, що і на цьому напрямку колектив досягне­ успіху. Адже за 25 років сформовано культуру безпеки, запроваджено передові технологічні методики виробництва на обох енергоблоках, посилено ефективні модернізаційні впливи. Це передумови майбутньої досконалості. А ще її запорукою є те, що в нас якісні кадри, що наша молодь - з блиском в очах, вона хоче працювати і випробувати себе, оберігати екс­плуатаційні професійні цінності Хмельницької АЕС. Я переконаний: надійність станції вони забезпечуватимуть так само талановито, як і їх попередники, котрі створили наш по­дільський енерговелет.

Дякуємо за інтерв’ю і бажаємо колективу подальшого розвитку!