ЛАРИСА ШАХРАЙ: ПЛОДИ ПРАЦІ МАЮТЬ МИЛУВАТИ ОКО
На території проммайданчика Хмельницької АЕС процеси реконструкції господарських та виробничих приміщень тривають постійно. До цього залучаються досвідчені будівельники енергоремонтного підрозділу, які проводять низку оздоблювальних робіт. Як показує практика, важливими є завершальні стадії, коли працюють малярі та інші спеціалісти. У Лариси Шахрай одна з відповідальних та естетичних місій – вона художниця.
Творчість, поєднана з практикою
У колективі Хмельницької АЕС Лариса Шахрай працює лише три роки. Спочатку в ремонтно-будівельному управлінні енергоремонтного підрозділу їй довірили посаду маляра, а потім – художниці.
Торік працівники відділу роботи з громадськістю і ЗМІ мали нагоду познайомитись із пані Ларисою під час завершення ремонтних робіт у приміщеннях групи адміністративно-планової роботи, групи інформації й менеджменту соціальних мереж та інформаційного вісника «Перспектива». Тоді художниця запропонувала свої «родзинки» в оформлення інтер’єру. Так на стіні з’явилася графічна абревіатура «ВРГіЗМІ». В інших кабінетах також не обійшлося без креативу. Художницею була відтворена стилізована карта України з уставленими ще під час проголошення незалежності кордонами: з Кримом, Донбасом. Вона нагадує, що історична справедливість буде відновлена.
В інших кабінетах Лариса Шахрай відтворила мотивуючі гасла. Так, зокрема, у кабінеті головного редактора інформаційного вісника «Перспектива» Тетяни Степанюк на стіні є графічний напис: «Ніколи не припиняй читати». Варто зазначити, що дотримується такої настанови вона вже багато років, бо газетярська робота потребує постійного самовдосконалення, самоосвіти. Тут завжди доречна й художня література, переважно українська. За букіністичними новинками Тетяна Анатоліївна стежить постійно.
У сусідньому кабінеті знаходяться працівники групи інформації та менеджменту соціальних мереж. На створення цікавого контенту їх надихає графічний напис: «Ти зможеш все!».
Зараз будівельники енергоремонтного підприємства працюють над завершенням реконструкції кабінетів та знімального павільйону телестудії. Тут стали слушними рекомендації художниці Лариси Шахрай щодо використання гами кольорів для інтер’єру.
Працюючи на Хмельницькій АЕС, Лариса Шахрай стала учасницею багатьох культурно-мистецьких проєктів. Зокрема, вона внесла свою лепту в художнє оформлення споруд на території проммайданчика. Разом з художницею Людмилою Данько вона оздобила графічними елементами тренувальну залу управління соціальних об’єктів.
У ріднім краю черпала наснагу
Лариса Шахрай народилася у місті Вараш, яке є супутником Рівненської АЕС. Ця поліська місцевість славиться неповторними краєвидами і милує око будь-якої пори. До міста енергетиків підступають соснові ліси, а поряд – повноводна річка Стир. Усе це вдало поєдналось із сучасною урбаністикою – ошатними вулицями, доглянутою зеленню. Візитівкою молодого міста є градирні, які можна побачити на відстані десятка кілометрів від Вараша. Вони – запорука стабільної та безпечної роботи електростанції. Ці технологічні об’єкти часто полюбляють зображувати у своїх роботах місцеві художники.
Коли прийшов час вибору майбутньої професії, Лариса вступила до Рівненського кооперативного технікуму на спеціальність «Кондитер». І це не було випадковістю. Дівчині подобалося те, в чому можна проявити свою творчість. Навчальний заклад Лариса закінчила з відзнакою. А потім була робота в закладах громадського харчування, пекарнях.
Одного разу Ларисі випала нагода взяти участь в оздобленні ігрових майданчиків у дитячих садочках. Таке заняття захопило, бо вона бачила, як багато людей милуються результатами її творчості. Ще одним хобі Лариси було виготовлення з очерету ляльок-мотанок.
Нетішин припав до душі
Згодом доля привела Ларису в інше місто енергетиків – Нетішин. Воно їй нагадувало Вараш, з його типовими житловими будинками, які ще проєктувалися на початку вісімдесятих років. А ще – природа. Біля річки Горинь вона також унікальна. До Нетішина підступають не тільки соснові ліси, тут є вдосталь і мішаних. Неповторні краєвиди відкриваються в районі водойми-охолоджувача, де живе багато видів птахів. Ця територія стала улюбленим місцем для прогулянок Лариси та змістовного відпочинку. Жінка стала активісткою у місцевому спортивному клубі «Пульсар», де опанувала навички підводного плавання, скелелазіння, туризму. Це стало їй в пригоді, коли долучалася до організації відпочинку нетішинських дітлахів під час літніх канікул.
В Нетішині Лариса спочатку влаштувалася на роботу в багетну майстерню. Той період вона вважає дуже цікавим. До цього закладу часто навідувалися творчі люди, які малювали, вишивали, створювали декоративні композиції. Для оформлення своїх робіт вони замовляли рамки. Лариса неодноразово знайомилася із кращими витворами місцевих умільців. Часто випадала нагода поспілкуватися зі своїми вдячними клієнтами. Крім цього, виникала потреба продовжувати творчо працювати. Лариса знаходила вільний час для занять писанкарством, вишиванням, виготовленням декоративних елементів. Талановита жінка постійно перебуває у творчому неспокої.
Працюючи на Хмельницькій АЕС, Лариса Шахрай підтримала багато важливих ініціатив місцевих волонтерів, серед яких постійний збір коштів на потреби воїнів ЗСУ. Вона щирим жіночим серцем переживає за майбутнє своїх дітей, рідних, знайомих, України.
Олександр Шустерук
