УВАГА: НЕРЕСТ та не тiльки …

Весна - час нересту більшості прісноводних риб. Щороку рибна ловля у цей період значно обмежена. Обмеження запроваджуються з метою природного відтворення й збільшення водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах.

Відповідно до наказу Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Хмельницькій області від 19.03.2012 №27 «Про встановлення весняно-літньої заборони на ловлю риби, інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах Хмельницької області в 2012 році» передбачено наступне:

У весняно – літній нерестовий період 2012 року заборонити:  любительський та спортивний вилов водних живих ресурсів на рибогосподарських водних об’єктах, підконтрольних Головному державному управлінню охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Хмельницькій області у такі строки:

в усіх водосховищах з 01 квітня по 10 червня (включно) 2012 року ;

у всіх інших річках та їх кореневих водах з 01 квітня по 20 травня (включно) 2012 р, а в придаткових - з 01 квітня по 30 червня (включно )2012 року.

Промисловий вилов водних живих ресурсів на рибогосподарських водних об’єк­тах, підконтрольних Головному державному управлінню охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Хмельницькій області у такі строки:

у Дністровському водосховищі – з 01 квітня по 29 червня (включно) 2012р.;

у ставку-охолоджувачі Хмельницької АЕС – з 01 квітня по 09 червня (включно) 2012р.;

у кореневих водах всіх інших річок - 01 квітня по 20 травня (включно) 2012 року, а в придаткових – з 01 квітня по 29 червня (включно ) 2012 року.

Повний текст наказу розміщений у ЗМІ та Інтернеті.

Щороку на період нересту посилюється охорона водних живих ресурсів від браконьєрів. Для забезпечення надійної охорони водних живих ресурсів під час нересту, здійснення спостережень за ходом нересту, відтворення та збільшення рибних запасів, попередження та недопущення незаконного вилову риби у водоймах планується здійснення наступних заходів:

спільні рибоохоронні рейди на водоймах;

встановлення постійно діючих рибоохоронних постів на ділянках водойм, що є нерестовищами;

з метою недопущення загибелі плідників риб і заплідненої ікри внаслідок забруднення водойм неочищеними стічними водами посилення нагляду за промисловими та комунальними підприємствами;

проведення роз’яснювальної роботи щодо ходу нерестового періоду, виявлених порушень, проблем збереження іхтіофауни,  а також інші заходи.

На Хмельницький АЕС приділяється велика увага питанню охорони риби та раків під час нересту. На 2012 рік розроблені спеціальні заходи, які передбачають проведення рейдів з залученням представників органів рибоохорони, Державної екологічної інспекції у Хмельницький області та Державної служби охорони. Також заплановано залучення громадських організацій.

Слід нагадати, що ставок-охолоджувач ВП ХАЕС є невід’ємною частиною АЕС, від стану якого залежить безпечна та надійна експлуатація двох ядерних енергоблоків. Ставок-охоло­джувач Хмельницької АЕС був створений на підставі проекту, розробленого Київським відділенням проектного інституту “Атоменерго­проект” та передбачений для забезпечення технічн­ого водопостачання і охолодження теплообмінного обладнання енергоблоків. Земля, на якій розташований ставок-охолоджувач, передана ХАЕС у довгострокове користування. Хмельницькою АЕС здійснюються всі необхідні платежі за землю та використання водних ресурсів відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» використання земель і водоймищ, розташованих у санітарно-захисній зоні, можливе лише з дозволу органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки за погодженням з експлуатуючою організацією. Відсутня до певного часу процедура надання дозволу була затверджена на початку 2012 року наказом №8 від 16.01.2012 Державної інспекції ядерного регулювання України. Слід підкреслити, що даний наказ взагалі не передбачає видачу дозволу фізичним особам на використання земель і водойм, розташованих в санітарно-захисній зоні. Крім того, бажання певного кола любителів «половити рибку» в підвідному чи відвідному каналі ставка-охолоджувача забороняється п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, що взагалі не допускає здійснювати ловлю водних живих ресурсів у підвідних та скидних каналах електростанцій.

 На перший погляд такі методи заборони та обмежень, а в конкретному випадку на відвідному та підвідному каналі ставка-охолоджувача, викликають багато запитань, але всьому є пояснення. Наприклад, чому ні в кого не виникають питання стосовно обмеження прав осіб при допущенні на територію, що охороняється, а відповідно до статей 19 та 191 Закону України «Про електроенергетику» з метою надійного захисту гідроелектротехнічних споруд від диверсійних, терористичних та інших злочинних посягань саме передбачається охорона гідроелектротех­нічних споруд. Певні обмеження прав і свобод передбачені в санітарно-захисних зонах і статтею 9 Закону України «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання». Слід також згадати фразу, що досить часто є крилатою у висловах фахівців з охорони праці: «Всі правила з охорони праці написані кров’ю». Підтвердженням цьому є сумна статистика нещасних випадків на гідротехнічних спорудах енергетичних об’єктів, які на жаль також мали місце на гідротехнічних спорудах ВП ХАЕС. Тому і здійснюються попереджувальні та охоронні заходи з недопущення знаходження (відпочинок, ловля риби та ін.) сторонніх осіб на території гідротехнічних споруд ВП ХАЕС, а справжнім любителям ловлі риби створені всі необхідні умови з виділенням безпечних місць для любительської та спортивної ловлі риби на ставку-охолоджувачі (для членів клубу рибалок-аматорів) для здійснення свого бажання відпочити і побути поряд з природою.

Олександр Левицький,

начальник відділу охорони навколиш­нього середовища ВП ХАЕС