Педагог з душею поета 

Ганна Олександрівна Митюк належить до числа тих педагогів, в яких закохані вихованці, про яких колеги відгукуються з теплотою і шаною. Це людина, якою захоплюються. Доброзичлива, мила, добра на щире слово.

З раннього дитинства  вона захопилась поезією, і це захоплення стало частиною її життя. Ще школяркою друкувалась в обласній та ра­йонній періодиці. Навчання і виховання маленьких «чомучок» вона зорієнтовує  на потяг до істини і духовності, до моральної чистоти і любові.

Учні на уроках  Ганни Олександрівни почувають себе вільно, вміло висловлюють свою думку, мають власну позицію. На уроках панує доброзичлива і невимушена атмосфера.

Педагогічна діяльність тісно переплелась з любов’ю до поезії, яка ллється з її вуст, як джерельна вода. Така ж чиста і прозора. Її вірші без пафосу, вони  правдиві і щирі. Рими ніби самі народжуються на її вустах та лягають поетичними рядками на аркуш паперу. Тематика творів різнобічна: лірична, сатирична, дитяча. Її перу належать поетичні слова Гімну ліцею, в якому трудиться Г.Митюк, а також слова пісень, які часто виконуються в школі.

Під її керівництвом вже багато років працює літературний гурток «Поетичне слово». З під пера Ганни вийшли у світ поетичні  збірки «Мить натхнення», «Математика в лісовій школі, «Струни душі».

Вона автор багатьох шкільних вечорів, вміє організувати не тільки дітей, але колег і батьків. Як творчо працюючий педагог, Ганна Олександрівна започаткувала традицію представлення другокласників шкільному колективу, традицію вечора «Постійно школою живемо», вечорів з батьками.