В одному селі жив рибалка, який любив розповідати байки про свої «річкові досягнення». Тільки збереться компанія, він починає розводити в різні боки руки, мовляв, нещодавно таку рибину впіймав. Одного разу його друзі захотіли покепкувати над хвальком. Запитавши про черговий улов, всі дружно обхопили його руки. А рибалка: «Та хлопці, в риби були очі, як мої кулаки».
Невідомо про який розмір риб’ячих очей мріяли члени «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС», що минулої суботи взяли участь у спортивній риболовлі коропа, але, що не про менші, це однозначно.
Церемонія підготовки до змагань розпочалася ще вранці. Шість команд – по два учасника у кожній – прибули на територію водосховища. Після жеребкування у визначених секторах рибалки почали підгодівлю риби, встановлення рибальських обладунків. Вудки, які використовуються для «полювання» на коропа, за конструкцією значно відрізняються від традиційних поплавкових. Принаймні вони повинні витримувати великі навантаження. Не обійтися й без спеціальних безінерційних котушок. І жилка повинна бути також міцною, бо короп – одна з сильних прісноводних риб.
О 12 годині був даний сигнал про початок змагань. Настала пора очікування, під час якої важливо не втрачати пильність, адже інколи можна проґавити вдале клювання. Трапля-ється, що після дегустації наживки риба робить сильний ривок на велику дистанцію. У такі моменти залишена без нагляду вудка просто буде нагадувати підводного човна і знайти її зможуть хіба що пірнальники.
В усі сфери нашої життєдіяльності активно проник прогрес. Він добрався і до традицій риболовлі. Тепер рибалки активно використовують електронні сигналізатори, які сповіщають про клювання. На водосховищі їх «пищання» не вдалось почути аж до вечора. Легенькі порухи кінців вудлищ засвідчили, що коропи ще не добрались до території водойми, дно якої нагадує великий трапезний стіл. І чого тільки для принади риби не засипали туди рибалки. У кожної команди були свої «секретні» суміші.
Почергово пильнуючи за вудками, рибалки залишились на ночівлю. Зважаючи на те, що на дворі вже не теплі днини, без гарячої рибної юшки не обійтися. Голова «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС» Сергій Онищук, учасник змагань Кадим Карджау та інші колеги подбали про її приготування. Зазвичай розповідались рибальські історіх – хто якого «плавникового трофея» колись витягнув на берег.
У нічну пору короп чомусь не давав про себе знати. А над ранок сигналізатори все ж таки повідомили, що очікувана риба зайшла на територію секторів. Команді «Шторм» (Василь Тихолаз, Олександр Коломійчук ) вдалося впіймати два коропи. Але їх вага була меншою, ніж півкіло, тому, згідно із правилами проведення змагань, вони в залік не брались.
Що таке справжнє вивуджування сильного коропа, змогли продемонструвати Петро Гончар та Ігор Кашуба (команда «Баракуда»). Риба відчайдушно пручалася, погрожуючи обривом жилки, але «двобій» був не на її користь. У підсаці опинився короп вагою один кілограм 630 грамів. Згодом виявилось, що це єдиний вдалий улов.
Для Сергія Ростовцева також не поталанило побачити клювання коропа, але його рибальську душу порадував окунець, який спокусився на черв’яка.
Перед спортивною риболовлею її організатори були налаштовані відзначити багато переможців, але кращою виявилась тільки одна команда – «Баракуда». Петру Гончару та Ігорю Кашубі дістались нагороди і за перемогу, і за найбільшу впійману рибу.
За словами головного судді Сергія Онищука, спортивна риболовля на коропа була організована вперше. Але вона показала, що є на електростанції рибалки, які можуть демонструвати не тільки терпіння, а й майстерність у вивуджуванні сильної прісноводної риби. Хороший приклад завжди вартий для наслідування. Ще не раз пролунає клич: «На коропа!».
Олександр Шустерук
Фото Сергія Ростовцева
