Ровесники й «батьки» енергосвiточа пiд №1

Впродовж усіх років, відколи виходить у світ наша газета, на її сторінках друкувалися розповіді про історію підприємства, людей, котрі своїми руками зводили велетенський комплекс споруд, монтували складне обладнання, експлуатували об’єкт, плекали нові кадри, створювали комфорт і затишок. За всю історію ХАЕС на підприємстві працювало 12 тисяч 323 особи. З роками багато чого змінилося, доволі поважна когорта енергетиків вже на заслуженому відпочинку, хтось продовжує торувати обрану дорогу на інших АЕС, у тому числі й поза межами України.

Зміна поколінь не позначилася на ефективності виробництва, оскіль­ки молодому поповненню було в кого черпати знання і досвід. Трудова естафета тривала повсякчас, формуючи плеяду фахівців високого класу, родинні династії приборкувачів атома. Відрадно, що й до сьогодні у трудовому колективі ХАЕС чимало людей, за плечима яких понад два десятки років роботи на підприємстві.

Скільки їх, тих, хто добре пам’ятає заболочену місцину, яка на очах окультурювалася, даючи життя новобудовам – промисловим та соцкультпобутовим. Хто став свідком перших успіхів будівельників та монтажників, хто й досі з трепетом згадує хвилюючі миті пуску першого енергоблока. На кінець листопада поточного року список людей, працевлаштованих на ХАЕС до початку її експлуатації, тобто до 22.12.1987 року, налічував 739 осіб. З них чоловіків – 462 і 277 жінок.

Пальма першості у ветеранському корпусі нетішинських енергетиків за заступником генерального директора ВП ХАЕС з економіки і фінансів Альвіною Петрівною Шестак, єдиною з нині працюючих, хто започатковував формування тепер уже більш як п’ятитисячного трудового колективу. Вона прийшла на підприємство, на той час Дирекцію споруджуваної Хмельницької АЕС, 10 серпня 1977 року. У команді першопрохідців з числа нинішніх керівників станції головний інженер станції Віктор Петрович Макєєв (03.07.1987), його заступники  Олег Романович Куртяк (22.12.1983), Валерій Вікторович Лисенко (05.08.1985), Володимир Іванович Ісупов (09.01.1987), Олександр Веніамінович Клєпов (06.04.1987), Геннадій Олексі­йович Панасенко (17.11.1987), заступник генерального директора із забезпечення виробництва Сергій Миколайович Болотний (24.10.1986).

Тридцять років віддав роботі на ХАЕС начальник зміни станції Віталій Леонідович Балцун, двадцять п’ять і більше - старший начальник зміни АЕС Олександр Миколайович Василик, начальник зміни АЕС Сергій Валерійович Павлов, п’ять начальників зміни енергоблока – Микола Іванович Арсен­ін, Дмитро Олександрович Бизов, Вік­тор Володимирович Воробе­й, Анатолій Федорович Новак­, Михайло Володимирович Сухопара.

До 1980 року влилися в трудовий колектив чотири працівники з числа тих, хто до сьогодні не полишив виробництво, – водії транспортного цеху Павло Іванович Бондарук та Олександр Микола­йович Іванюк, начальник відділу служби відомчого нагляду і пожежної безпеки Ірина Дем’янівна Вербіцька (усі троє в 1979 році, А.П.Шестак, як ми вже згадували, у 1977). Сукупний трудовий стаж на ХАЕС людей, котрі працевлаштувалися сюди до пуску першого енергоблока, складає 19 468 років. В середньому на кожного з них припадає 26 років і 3 місяці.

Абсолютного ровесника нашого мільйонника-іменинника серед старожилів «атомки» відшукати не вдалося. У грудні 1987 року ряди наших енергетиків поповнили 8 осіб. У перший день першого зимового місяця став повноправним працівником Хмельницької атомної електростанції водій автобуса транспортного цеху Віктор Іванович Руй, днем пізніше – слюсар з обслуговування центральних теплових пунктів комунального господарства Сергій Васильович Соколець. П’ятнадцятого грудня того ж року зроблено запис у трудовій книжці майстра ЦДПРВ Ольги Іванівни Гаврилюк, сімнадцятого -  у електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування КГ Олега Андрійовича Ковальчука. Ще четверо осіб можуть гордитися тим, що їх трудовий шлях на ХАЕС розпочався всього за день до пуску першого енергоблока. Такими щасливчиками випало стати відразу трьом працівникам автотранспортного цеху – водіям Петру Васильовичу Виклюку та Олександру Сергійовичу Мосолову, машиністу екскаватора Анатолію Миколайовичу Лойку. Того ж дня поповнив ряди нетішинських енергетиків нинішній начальник зміни енергоблока Віктор Володи­мирович Воробей.

День енергетика співпадає з моментом працевлаштування на ХАЕС (22.12.1986 р.) у електрослюсаря з ремонту електроустаткування електростанцій (ЕЦ) Олександра Васильовича Гуменюка.

За період з 1977 по 1987 роки «найпліднішими» виявилися 1985-й та 1987-й – з числа працюючих ветеранів виробництва тоді стали на енергетичну стезю у Нетішині понад двісті осіб. У «чорнобильський» 1986-й прийшли на ХАЕС 177 осіб, безпосередньо у квітні – 24, з них вже за кілька днів після аварії, яка сколихнула світ, шестеро.

Проаналізувавши список поважних за віком і досвідом осо­бистостей, ми нарахували по вісім «старожилів» енергетики серед керівно­го складу підприємства, стільки ж серед загальностанційного оперативного персоналу. Загало­м ветерани Хме­льницької АЕС дотепер продовжують свій трудовий шлях у 43 підрозділах станції.

Найбільше таких досвідчених людей в енергоремонтному під­розділі (121), цеху теплової автоматики та вимірюва­нь (94), електроцеху (84), хімічному цеху (60), гідротех­нічному цеху (59), транспортному (53), у комунальному господарстві (50). Відрадно, що й серед моїх колег є одна представниця когорти ве­теранів енергетики: головн­ий редактор телестудії Віра Анатоліївна Петровська прийшла у трудовий колектив ХАЕС у квітні 1984 року.

Без сумніву, що цей кількасотенний загін, відданих обраній справі людей, залишається добрим дороговказом молодому поколінню, справжнім життєдайним джерелом і надійною опорою. Низький уклін вам за тривалу працю, здоров’я і наснаги!

Ольга Сокол

На знімках з архіву редакції: перші працівники ХАЕС; начальник зміни станції Віталій Балцун; заступник головного інженера по загально­станційних об’єктах Геннадій Панасенко.