Велика проблема сьогодення

В останній день весни у світі відзначають день боротьби з тютюнопалінням. Куріння – глобальна проблема охорони здоров’я нарівні з алкоголізмом, наркоманією, токсикоманією. За даними ВООЗ, Україна знаходиться на 11 місці серед країн світу за кількістю викурюваних сигарет. В Україні більше 10 млн активних курців, тобто третина працездатного населення.

Ціна, яку доводиться платити людству за тютюнопаління, – величезні економічні  втрати, спричинені через хвороби. Паління спричиняє 30% всіх випадків смерті від онкологічних захворювань і 90% всіх випадків захворювання раком легенів. Випадки смертей від серцево-судинних хвороб серед курців у 2 рази вищі, ніж серед тих, хто не палить. У процесі викурювання сигарети відбувається згорання тютюну й паперу при високій температурі. Дим, що втягується курцем, містить біля трьох тисяч відомих нам складових елементів  речовин, в тому числі: окис вуглецю, сажу, бензопірен, мурашину, синильну кислоту, миш'як, аміак, сірководень, ацетилен, радіоактивні елементи

Органи дихання першими приймають на себе тютюнову атаку. І страждають вони найчастіше. Проходячи через дихальні шляхи, тютюновий дим викликає подразнення, запалення слизових оболонок зіву, носоглотки, трахеї, брон­хів, що може спровокувати розвиток бронхіальної астми, хронічного бронхіту. Встановлений також зв'язок між курі­нням і частотою захворювань на рак губи, язика, гортані, трахеї, бронхів, легенів. При дії на організм складних сумі­шей токсичних сполук (таких, як тютюновий дим), компоненти, що входять до його складу,  можуть багаторазово посилювати шкідливу дію один одного. Наприклад, чадний газ або тон­ко­­­дисперсні частинки диму, не володіючи мутагенною активністю, все ж сприяють утворенню пухлинних клітин у бронхах і легенях за рахунок порушення роботи місцевої імунної системи.

В останнє десятиліття все більше занепокоєння вчених і практичних лікарів викликає згубний вплив, який надають компоненти тютюнового диму на серцево-судинну систему. Ураження серця і судин у людей, які багато і систематично палять, як правило, є наслідком порушення нервової і гуморальної регуляції діяльності серцево-судинної системи. Численні експерименти показали: після викуреної сигарети різко збі­ль­шується порівняно з нормою кількість кортикостероїдів, а також адреналіну і норадреналіну. Ці біологічно активні речовини спонукають серцевий м'яз працювати у прискореному ритмі. Підраховано, що серце людини, яка палить, робить за добу на 12-15 тисяч скорочень більше, ніж серце некурящого. Сам по собі такий режим неекономний, оскільки зайве постійне навантаження веде до передчас- ного зношування серцевих м'язів, судин, підвищення артеріального тиску. Крім того, становище ускладнюється тим, що міокард не отримує тієї кі­ль­кості кисню, яка необхідна йому при такій інтенсивній роботі. Обумовлено це двома причинами.

По-перше, коронарні судини курця спазмовані, і, отже, приплив крові по них дуже ускладнений. А по-друге, кров, що циркулює в організмі курця, бідна киснем, тому що 10% гемоглобіну вимкнені з дихального процесу, вони змушені нести на собі «мертвий вантаж» - молекули чадного газу.

 Все це сприяє ранньому розвитку ішемічної хвороби серця, стенокардії у курців. І цілком обгрунтовано серед факторів ризику інфаркту міокарда фахівці одним з перших називають куріння. Це під­тверджує і статистика індустрі­ально розвинених країн: інфаркти у порівняно молодому віці - 40 - 50 років - бувають майже виключно у курців.

Нікотин та інші компоненти тютюну вражають також органи травлення. Наукові дослідження та клінічні спостереження незаперечно свід­чать: багаторічне паління сприяє виникненню виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. У лю­­дини, яка курить багато і протягом тривалого часу, судини шлунка перебувають у стані пості­йного спазму. У результаті тканини погано забезпечуються киснем і живильними речовинами, порушується секреція шлункового соку. І в результаті - гастрит або виразкова хвороба.

Звуження судин у статевих залозах під впливом паління негативно позначається на розмноженні та дозріванні статевих клітин як у чоловіків, так і у жінок, а у вагітних викликає кисневе голодування плода і зумовлює ускладнення протягом внутрішньоутробного розвитку і під час пологів. Надходження канцерогенів (ароматичних сполук, радіоактивних речовин) через плаценту призводить до появи спадкових захворювань, тому що змінюється послідовність нуклеїнових кислот, на яких збері­гається інформація про всі ознаки організму.

Значно впливає нікотин на центральну нервову систему. Нікотин з’являється в тканинах мозку через 7 секунд після першої затяжки. При впливі нікотину на кору головного мозку змінюється суб'єктивний стан. Як і інші наркотичні препарати, тютюн при палінні викликає стадію короткочасної ейфорії. Збудження розумової діяльності обумовлене дією не тільки нікотину, але і подразненням нервових закінчень порожнини рота і дихальних шляхів агресивними компонентами тютюнового диму і рефлекторним впливом на мозкову діяльність.

Але підступність нікотину не тільки в цьому. При тривалому палінні мозок звикає до постійних нікотинових подачок. У випадку припинення надходження у організм нікотину, у курця розвиваються явища абстиненції, тобто тяжкі фізичні й психічні розлади; що знімаються або полегшуються після прийому чергової дози нікотину.

У підсумку треба сказати, що тютюн - це отрута повільної дії, він руйнує організм зсередини, протягом багатьох років. Мало того,  курець губить не тільки себе, але й людей, які його оточують, адже у димі від тютюну міститься близько 200 шкідливих речовин, які отруюють людину і навколишнє середовище.

Куріння найбільше підриває здоров'я людини. Ніхто не повинен добровільно руйнувати свій організм. Здоровий спосіб життя – завдання для кожної людини.

Євгенія Фаб’янчук,

начальник відділу

охорони здоров’я  ХАЕС