ЮРІЙ ТИПУСЯК: МІЙ РІДНИЙ ДІМ – МОЄ МІСЦЕ СИЛИ

ЮРІЙ ТИПУСЯК: МІЙ РІДНИЙ ДІМ – МОЄ МІСЦЕ СИЛИ

Понад сорок років тому на Хмельницькій АЕС було створено планово-економічний підрозділ. 28 років у ньому працює Юрій Типусяк: 2 вересня 1997 року розпочалася його трудова біографія на наймолодшій українській АЕС. З 2015 року Юрій Іванович, пройшовши щаблі кар’єрного зростання, очолив планово-економічне управління філії «ВП ХАЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом».

МІЦНА РОДИНА – ЗАПОРУКА РОЗВИТКУ ГАРМОНІЙНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Юрій Типусяк пишається, що він родом зі стародавнього Острога. З теплом у серці пригадує прабабусю Варвару, яка мешкала у селі Нетішині поблизу млина, бабусю Тетяну й дідуся Миколу. Мабуть, саме вони встановили вектор розвитку мамі Валентині Миколаївні, яка в сімейному тандемі з татом Іваном Миколайовичем прищепила хлопцю риси шляхетності й поваги у виборі своєї професії. Дитинство та шкільні роки Юрія та його молодшого брата Миколи щасливо промайнули у Мукачеві, на Закарпатті. Мама й тато, після закінчення Львівської політехніки, переїхали до міста сакур як молоді спеціалісти.

«Моєю першою життєвою кризою стало усвідомлення того, що я – шульга. Як пригадували мама й тато, тоді всіх перевчали, і мене також намагалися. Але згодом я одні й ті ж дії робив і правою, і лівою рукою. Батьки жартували, що я не сідав обідати, поки в моїй і правій, і лівій руці не було по котлеті. Це була моя улюблена страва. Тому сьогодні у мене дві праві руки: ліва-права і права-права», – посміхається Юрій Іванович.

Можливо, це розвинуло аналітичне й креативне мислення у хлопця, та й мамин приклад, яка все життя пропрацювала економістом, фінансистом, бухгалтером, вплинули на подальший професійний вибір Юрія. Ще у сьомому класі він твердо знав, що його майбутня спеціальність – економіст. З вибором вишу теж питання не поставало: обоє з братом у свій час стали студентами славнозвісної Львівської політехніки. У школі він також цікавився фізикою та хімією, а ще – інформатикою, бо разом з братом опановував ази роботи на перших електронно-обчислювальних машинах на касетах. Тоді вивчив двійкову мову програмування – BASIC.

«Сім’я – це міцна опора в моєму житті. Ми завжди ладили, батьки старалися виховувати нас з братом самостійними та відповідальними. Обоє закінчили Львівську політехніку, тато нам про всі хитрощі студентського життя в гуртожитку розповів, тими порадами часто користувалися», – каже Юрій Іванович. Про навчання у виші згадує з теплом. Вчитися було цікаво, бо мав хороших викладачів, ходив на плавання, студентське життя було насиченим, веселим та безтурботним. За п’ять років Юрій успішно закінчив економічний факультет та отримав диплом менеджера виробничої сфери в енергетиці. «Львівська політехніка – потужний та прогресивний заклад, – переконаний Юрій, – він дав дуже багато міцних знань. Оскільки у мене була економічна діяльність у сфері енергетики, то акцент ставився на фізику. Ми виконували багато лабораторних робіт, аби розумітися в законах електрики та механіки».

НОВА ВІХА ЖИТТЯ –

ХМЕЛЬНИЦЬКА АЕС

2 вересня 1997 року розпочалася трудова біографія Юрія Типусяка на Хмельницькій АЕС – економістом планово-економічного відділу під керівництвом Михайла Іванова. Він пройшов щаблі професійного зростання: від економіста до начальника управління. «Планування – це процес визначення цілей розвитку та засобів їхнього досягнення. Мій викладач не втомлювався наголошувати, що в економіці також присутні тактика, стратегія та логістика. На цих постулатах і будуються короткострокові та  довгострокові плани, аби забезпечити ефективне функціонування будь-якого підприємства. За майже три десятиліття багато завдань стояло перед планово-економічним підрозділом ХАЕС. Пам’ятаю, ПЕВ щомісяця рахував тариф на електроенергію. Потім ця функція перейшла в НАЕК. Завдання постійно змінювалися, багато з того, що було раніше, уже неактуальне. Наприклад, раніше ми вели господарську діяльність теплиці, підсобного господарства, рибгоспу. Зараз перед управлінням стоять нові завдання, які на часі, та й працювати сьогодні значно ефективніше, бо немає стосів паперів, майже все є в електронному вигляді», – розповідає Юрій Типусяк.

Нині у планово-економічному управлінні працюють 24 спеціалісти, які виконують завдання у трьох відділах: відділі планування та прогнозування, фінансовому відділі, відділі планування виробничої діяльності та витрат. Вони постійно підвищують свій професійний рівень, у роботі керуються принципами пріоритету інтересів виконання виробничої програми філії «ВП ХАЕС» – безпечного виробництва електричної та теплової енергії.  «Виконавець має усвідомлювати, що робить, перевіряти, що зробив, і лише після того відправляти свою роботу далі», – саме на такому алгоритмі щоденної роботи наголошує керівник Юрій Типусяк.

РОБОТА ЯК ТВОРЧІСТЬ

«За що люблю свою роботу? Мені подобаються цифри – це масив інформації, яким потрібно вміти користуватися. Планування – це вже 50% виконаної роботи, це дуже цікавий і безперервний процес. Зараз, наприклад, плануємо потреби Хмельницької АЕС на 2026 рік. У будь-якій роботі людина повинна хотіти вчитися, дізнаватися щось нове у своїй професії, цікавитися, застосовувати нові знання у роботі. Не люблю фразу «Я не економіст», бо ці навички кожен з нас використовує в повсякденному житті: сімейному бюджеті, заощадженнях, інвестиціях, – розмірковує Юрій Типусяк. – Якими рисами повинен бути наділений економіст? По-перше, потрібно мати бажання не просто працювати, а розвиватися. Потрібно бути уважним, пунктуальним, відповідальним, творчим, мати розвинене логічне мислення, враховувати у своїй роботі всі вимоги часу й законодавства».

Юрій Іванович зауважує, що задоволений своїм професійним вибором: якби потрапив у шкільні роки, то знову б обрав економічний фах. Додає: «Міг би ще електриком бути, теж цікаво. Ну і психологія, як наука, притягує. Мені дуже подобалося її викладання в інституті». 

Співрозмовник каже, що робота займає настільки багато часу в його житті, що на хобі практично не лишається часу. Однак подобається важкий рок та ритмічна драйвова музика, слухання якої він поєднує зі швидкою їздою на автомобілі (звісно, не порушуючи правил дорожнього руху). Зізнається, що останнім часом став сентиментальним. Деякі пісні настільки пробирають душу… І от це логічно пояснити не може, емоції не піддаються аналітичному мисленню.

А ще Юрій любить розгадувати логічні числові головоломки – судоку. Переконаний, що українці – найсильніші гравці у розв’язуванні логічних завдань.

МІСЦЕ СИЛИ

Кожна людина має власний рецепт щастя і місце сили. Там, де легко думається, мріється і живеться. «Люблю з дружиною пити каву зі своїх глиняних горняток, – ділиться Юрій Типусяк, – це ранковий ритуал. Люблю це робити у кав’ярнях  Львова, але найліпше – у себе вдома. Тоді весь світ завмирає і стишується ритм життя. Наш власний будинок – моє найбільше місце сили. Це моя обитель, де я черпаю віру і натхнення. Там спокій, тиша і простір. Хочеться жити тут і зараз, пити з горнятка ароматну каву і насолоджуватися місцем, де можна мріяти і творити. Війна поставила на паузу усі мої мрії, головна мета – Перемога та стабільний мир. І маючи відчуття домівки в серці і рідну землю під ногами, це зробити набагато легше. Вірю, що все буде Україна!».

Тетяна Степанюк