Захисник небесної варти
Страшний початок цього тижня для усієї країни став чорним понеділком і для Нетішинської міської територіальної громади. У цей день, 10 жовтня, містяни прощалися із молодим захисником України Артемом Белінським, який загинув 5 жовтня, відстоюючи мирне та незалежне життя своїх співвітчизників. Смерть 23-річного командира стрілецького відділення стала трагічною звісткою для усіх, хто знав і любив Артема. Місто восьмий раз цьогоріч огорнулося у триденну жалобу.
Пишу ці рядки і плачу, бо знала хлопця особисто, писала про його таланти та готувала відеосюжети. У мене і зараз перед очима стоїть цей семирічний кароокий хлопчик, який мав прекрасний голос і колись підкорював сцену. Веселий, розумний, талановитий, світлий та добрий. Не по-дитячому розважливий. Плачу, бо усвідомлюю, що моє покоління проводить у засвіти друзів своїх дітей, а це є величезним абсурдом долі. Знову Україною підлі рашисти, як і споконвіку, нівечать і плюндрують цвіт нації, який підбирають та скроплюють сльозами та горем батьки. А мали б збирати рясні плоди майбутнього України. У Артема все було попереду: закінчивши Нетішинську ЗОШ №4, юнак навчався у Львівській політехніці, будував плани, мріяв, любив, мав різноманітні життєві захоплення та одного разу прийняв доленосне рішення захищати Батьківщину. В історії своєї країни його доля закарбована міткою «Герой», але хіба ж сприйме це материнська душа? Одвічний біль матерів, серце яких розбиває втрата рідних дітей. І немає тому заспокоєння чи виправдання. Артем був єдиним сином у мами й тата…
Нетішинці на колінах у скорботі зустрічали героя біля стели в’їзду у місто. Кожен, хто знав і не знав Артема, не міг стримувати сльози. На площі біля міської ради зібралися сотні жителів громади, аби віддати останню шану Артему Белінському. Живі патріотичні квіти, національна символіка, сльози, молитва та тужливі слова та мелодія «Плине кача» супроводжували церемонію прощання. Священнослужителі Православної церкви України виголосили молитви, аби душа Артема навічно оселилася у Царстві Божому, далі чин похорону відбувся у нетішинському соборі Святого Архістратига Михаїла та Архангела Гавриїла ПЦУ. Немає слів, аби винести співчуття батькам, рідним та близьким загиблого воїна. Лиш сльози, душевний біль, вдячність за тверду позицію та жертву в ім’я українського народу. Він загинув за кожного з нас, за наше сьогодення і майбутнє, тому пам’ятаймо Артема красивим і усміхненим, життєрадісним та молодим. І молімось за його світлу і безстрашну душу.
…У повітрі летіла павутина бабиного літа. А павутина-ниточка життя молодого героя Артема Белінського обірвалася, аби полинути у небо і з’єднатися із душами загиблих українських воїнів. Адже тепер він небесний Захисник, янгол-охоронець нашої України…
Тетяна Степанюк
