завдяки наполегливості
Коли Роман Бізюк, який зараз обіймає посаду заступника начальника гідротехнічного цеху Хмельницької АЕС, навчаючись в Оженинській ЗОШ №1, у складі екскурсії вперше потрапив на територію проммайданчика електростанції, то й гадки не мав, що цей енергетичний об’єкт згодом стане його долею. Тоді юнака вразило масштабне нагромадження різних механізмів та агрегатів, які задіяні під час виробництва електроенергії. Запам’яталась і водойма-охолоджувач, яка видалась для жителя Острожчини великим рукотворним морем.
Під час навчання у школі Роман Бізюк зарекомендував себе здібним учнем. Він намагався поєднувати навчання з участю в культурно-масових та спортивних заходах, брав участь у конкурсах, шкільних олімпіадах. Серед навчальних предметів найбільше учню подобалися математика та фізика. І це була не випадковість. Його дідусь Микола Парфенович за фахом був учителем математики та очолював педагогічний колектив Острозької ЗОШ №1. Часто свій вільний час він присвячував вихованню внука та заохочував до пізнання основ «цариці наук» – математики. Акцент робив на розвиток логічного мислення хлопця. І це принесло свої плоди, бо Роман почав демонструвати кращі знання, ніж його однолітки.
Коли прийшов час робити вибір після шкільного навчання, Роман вирішив, що опановуватиме основи атомної енергетики у Київському політехнічному інституті на теплоенергетичному факультеті.
Про навчання у столичному виші у Романа Бізюка залишилися тільки хороші спогади: пізнавав світ і готувався до самостійного життя. Пригадує, що спочатку було нелегко, бо рівень підготовки в сільській школі був недостатнім для успішного навчання у технічному університеті. Доводилося самотужки покращувати свій інтелектуальний рівень. Як згодом виявилося, наполеглива праця над собою допомогла юнаку приєднатися до когорти найкращих студентів вищого навчального закладу та одержати диплом з відзнакою.
З 2017 року Роман Бізюк працює в гідротехнічному цеху Хмельницької АЕС. Трудову діяльність розпочав із посади майстра. Демонструючи довіру молодому спеціалісту, керівництво підрозділу повірило, що він не підведе. Переконливості додавало й те, що Роман Леонтійович з перших днів роботи почав вникати в особливості роботи гідротехнічного цеху, зокрема гідротехнічних споруд. Цікавився проблемою технологічних перешкод, які створював молюск дрейсени для експлуатації тепломеханічного обладнання. Вже на новій посаді Роман Бізюк одержав перше завдання з очищення від біологічних нашарувань на грубих решітках аванкамер до та після обертових водоочисних сіток на одній із блочних насосних станцій. До виконання цих робіт були залучені працівники дільниці гідротехнічних споруд у складі групи ведення водолазних робіт та плавзасобів, бригада слюсарів з обслуговування устаткування електричних станцій.
Коли Роману Леонтійовичу довірили посаду заступника начальника гідротехнічного цеху, довелося контролювати роботу різних ділянок гідротехнічних споруд, зокрема і дільницю біомеліорації. Саме її працівники дбають про те, щоб вода, яка використовується для охолодження діючих енергоблоків ХАЕС, відповідала встановленим нормам. Біологічний і фізичний стан водойми-охолоджувача багато в чому залежить від вирощування та запускання у технологічну водойму цінних видів риб, що допомагають обмежити розвиток біологічних перешкод у роботі ХАЕС. Забезпеченню біологічної меліорації водойми сприяє інкубаційний цех, до складу якого входять виробничі приміщення, рибоводні ставки, садкові понтонні секції та допоміжне обладнання, необхідне для штучного розведення молюскофагів та рослиноїдних риб (білий та строкатий товстолобики, білий амур). Тут розводять таку незвичну для нашої місцевості рибу як чорний амур. Він допомагає регулювати в технологічній водоймі чисельність молюска дрейсени.
Для Романа Бізюка оглядини території, на якій розташовані гідротехнічні споруди, стали справою звичною. Окрім обладнання, яке експлуатує гідротехнічний цех, звичним атрибутом місцевого пейзажу є велика кількість птахів, які сприймають водойму-охолоджувач електростанції комфортною територією для проживання. Їх тут майже два десятки видів.
Для охолодження устаткування використовується технологічна водойма електростанції, яка має плесо майже 20 квадратних кілометрів та оптимальний об’єм – 120 мільйонів кубометрів води. Спостереження за її гідрологічним режимом службою експлуатації гідротехнічного цеху ведеться на водомірних постах на річках Гнилий Ріг біля села Білотин, Горинь – біля Нетішина та на самій водоймі-охолоджувачі.
Основне наповнення технологічної водойми Хмельницької АЕС забезпечується за рахунок води річки Гнилий Ріг. Води Горині використовуються, коли є нагальна потреба. На це видаються відповідні дозволи Державного агентства водних ресурсів України у Хмельницькій області, Державного управління охорони навколишнього середовища у Хмельницькій області, Міністерства охорони природного середовища України. Хмельницька АЕС має право проводити відбір води поетапно згідно із затвердженими документами.
За словами Романа Бізюка, для ХАЕС наповнення водою водойми-охолоджувача є звичним технологічним процесом. В історії її експлуатації були роки, коли забір води із річки Горинь зовсім не здійснювався, бо вистачало стоку від річки Гнилий Ріг. Був випадок, коли до керівництва електростанції зверталися представники владних структур північних районів Рівненської області, щоб було здійснено максимальний відбір річкових повеневих вод для зменшення загрози затоплення значних територій Полісся.
Свою роботу Роман Бізюк любить. Про колектив гідротехнічного цеху відгукується тільки хорошими словами. Особливо цінує поважне ставлення до молодих спеціалістів, які поповнюють структуру цеху, пам’ятаючи, що й сам ще вісім років тому мав хороших наставників. Трудова діяльність на ХАЕС – це злагоджена робота всього колективу. У цій системі свою нішу займає й гідротехнічний цех, де поряд із Романом Бізюком складні виробничі завдання вирішують справжні професіонали.
Олександр Шустерук