Cеред працівників ХАЕС є багато прихильників активного відпочинку, які під час відпустки чи просто на вихідні дні вирушають у мандри, щоб укотре переконатися у красі і неповторності багатьох місцин нашого краю. У День Незалежності України саме у Карпатах відпочивали аж три туристичні групи з міста енергетиків, які стали продовжувачами такої вже багаторічної традиції.
У променях «циганського сонця»
Перед поїздкою заступник голови профкому Людмила Малько заздалегідь припасла прапорців – державного, НАЕК «Енергоатом», «Атомпрофспілки» та Хмельницької АЕС. Був задум, що саме вони замайорять на День Незалежності на одній із найвищих гір Карпат.
Зібрати групу любителів гірських масивів було не складно.
Швидко пролетіли кілометри автошляху по Хмельниччині. А потім Тернопільська область, Івано-Франківська. У селищі Берестечко живе відомий на всю округу лісник Тарас, який приклав багато зусиль, щоб кожен подорожній на території його садиби міг знайти хороший прихисток і відчувати себе більш-менш комфортно. Отож автотранспорт було залишено під пильним наглядом доброго газди. Саме тут довелось провести першу ночівлю у наметах просто неба.
- Не часто у Карпатах буває чудова погода, - розповідає Людмила Малько, - а тут – просто дарунок Всевишнього: тепло, безвітряно, сонячно. Ми були переконані, що поїздка буде вдалою.
Коли наступило надвечір’я, над обрієм повільно почав виринати повноликий місяць. Стало видно довкола, хоч голки збирай. Навіть тінь власну можна побачити.
Нетішинські туристи дістали свої продуктові припаси, серед яких було заздалегідь замариноване м’ясо для шашликів. Хай читач не подумає, що наші земляки знехтували правилами протипожежної безпеки. Шашлики готувались у спеціально облаштованому лісником Тарасом місці, де був у наявності інвентар для гасіння пожеж.
Повний місяць, або, як люблять називати його в народі, циганське сонце, - це справжнє диво. Саме це налаштувало туристів на романтичний лад: Олена Канигіна взяла в руки гітару і подарувала колегам незабутні романси.
Вранці, з першими променями сонця, розпочався багатокілометровий маршрут. Біля водоспаду нетішинські сміливці спокусилися скупатися в крижаній воді.
Перше сходження відбулось на гору Вухатий камінь. А потім шлях проліг по Чорногірському хребті до вершини Піп Іван, висота якої над рівнем моря складає 2 кілометри 28,5 метрів. Всю дорогу Людмила Малько пройшла з великим прапором «Атомпрофспілки», кожний представник туристичної групи мав у руках маленькі державні прапорці.
На Чорній горі пролунав Гімн України у виконанні самодіяльного хору нетішинців, в якому були цілі родини, зокрема сім’ї Уляницьких, Доманіцьких. До речі, донька начальника СМСЧ-4 Юрія Івановича Саша вперше у горах побувала ще в трьохрічному віці, а самотужки здолала шлях на Говерлу, коли виповнилось чотири роки.
У складі нетішинської делегації був ще один незвичайний турист – собачка Денік, якого взяв із собою підприємець Віктор Горбенко. Частину шляху песик здолав самотужки, далі довелось його нести на руках.
- Гори – це не тільки замилування чудовим краєвидом, - каже Людмила Малько, - а й випробування себе. Коли ми йшли по Чорногірському хребті, зустріли хлопця, якому через проблеми зі здоров’ям важко самостійно пересуватися (наслідки дитячого церебрального паралічу). Втім він ніс на спині великий речовий мішок і незграбними рухами впевнено долав відстань від Мукачева до відомих вершин Карпат. Життю треба радіти, за життя треба боротись!
На прощання нетішинські туристи для гостинного лісника Тараса залишили на згадку сувеніри з символікою ХАЕС та Нетішина із надією на нові зустрічі у казковому і неповторному гірському краї.
На «металевих конях» до Говерли
У Нетішині є багато прихильників подорожей на двоколісному транспорті. Вони довели, що на велосипеді можна успішно доїхати не тільки до Кузнецовська, а й навіть до Криму. Любителі мотоциклів легко дістались на «металевих конях» до ЧАЕС, об’їздили всі найбільш цікаві замки Західної України.
А чи можна на мотоциклі виїхати на Говерлу? Така ідея народилась саме у нетішинців, які є членами байкерського клубу «Енергія». Напередодні Дня Незалежності України ревом мотоциклетних двигунів з рідним містом на кілька днів попрощались Дмитро Поляков, Борис Шевчук, Ірина Ящук, Віктор Палійчук, Євген Бовтунівський.
До того мотоциклісти ретельно вивчили карту запланованого маршруту. За попередніми розрахунками, його протяжність мала скласти одну тисячу сімсот кілометрів.
Коли дістались до району гори Говерла, вирішили перевірити складність підйому. І зрозуміли, що на вершину доведеться добиратись ногами, без своїх двоколісних «побратимів». Зупинилися в кемпінгу біля Рахова.
Три години затратили мототуристи, щоб піднятись на верхівку Говерли. Там закріпили прапорець із символікою ХАЕС. На зворотний шлях знову знадобилось майже три години.
- За час перебування у Карпатах, - розповідає інженер електроцеху Дмитро Поляков, - ми мали змогу побачити унікальні краєвиди. Цьому сприяла й хороша погода. Краса гірських масивів, водоспадів, річок нас просто заворожувала. Хотілося все зафіксувати на фотокамеру.
Одного дня мотоциклісти зупинились на перепочинок біля Міжгір’я, у власника садиби, котрий виявився колишнім жителем Білогір’я, що на Хмельниччині. Він був радий зустрічі з земляками, навіть допоміг відремонтувати техніку.
Нетішинці також стали свідками проведення мотофестивалю в карпатському краї. Тамтешніх учасників, звичайно, не могли здивувати «Хонда», «Кавасакі» та їх прототипи китайського виробництва, на яких прибули нетішинці. А ось «Днєпр» Дмитра Полякова викликав справжній фурор. Учасники фестивалю просто оточили легендарний мотоцикл, щоб сфотографуватись на пам’ять.Вони вікрили для себе справжній раритет.
На зворотньому шляху мотоциклісти відвідали Ужгород, Мукачево і попрямували до Львова. А потім – Дубно, Рівне, Нетішин.
Місцеві байкери, якими опікується Борис Шевчук, виношують плани ще не одної цікавої подорожі.
Семеро відважних
Старий прикордонний стовп, який був встановлений багато десятиліть тому на польсько-чехословацькому кордоні, змогли побачити туристи з третьої групи нетішинців Євген Ковальський, Микола Арсенін, Михайло Кремза, Людмила Вітер, Ірина Ковальчук, Сергій Мошанов, Олександр Хавхун. За шість днів свого перебування в Карпатах вони зуміли піднятися на вершини таких гір, як Висока, Ігровець, Погар, Сивуля, Братківська, Грофа.
За словами провідного інженера служби головного технолога ХАЕС Сергія Мошанова, їх група вибрала маршрут по місцевості, яка є дуже складною, і тому протягом перебування в горах тут не часто можна було побачити групи інших туристів.
Не зважаючи на велику втому, яка постійно супроводжувала сімох нетішинців, вони зуміли довести, що енергетики завжди готові до великих випробувань. Немає сумніву, що бувалі туристи обов’язково відвідають чудовий край, який гордо називається Карпатами, ще не раз. Кожна подорож приносить багато позитивних емоцій та незабутніх вражень.
Олександр Шустерук
