«Без будiвельникiв свiт iснувати не зможе»
16 грудня у музеї відбулась особлива зустріч, сповнена теплих спогадів про чоловіка, батька, друга, колегу – Ігоря Михайловича Шевцова. Ім’я цієї людини удостоєне звання Почесного громадянина міста Нетішина, Будівельника з великої букви, адже за життя він багато років віддав розбудові міста і ХАЕС.
Приводом для зустрічі стало видання біографічно-довідкового буклета: «Ігор Михайлович Шевцов: «Без будівельників світ існувати не зможе». До речі, це уже третій буклет із серії, започаткованої музейниками, – «Почесні громадяни та відомі особистості м. Нетішина». Два попередніх були присвячені Ганні Шеливановій (2010 р.) та Олексію Троценку (2013 р.).
Ведуча Оксана Кононюк, директор музею, зауважила, що такі зустрічі потрібні, оскільки загальна історія народу складається із крупинок, історії маленьких міст. Ми ж мало знаємо свою місцеву історію, часто не цінуємо людей, які живуть і працюють поруч. Замислитись над цим змусила, процитувавши Ліну Костенко: «Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану… При майстрах якось легше. Вони – як Атланти. Держать небо на плечах. Тому і є висота».
Про те, як проходила підготовка й робота над буклетом поділився з присутніми автор тексту й окремих світлин Віктор Войковський. У буклеті використано також фото Валерія Валуєва та з родинних зібрань Шевцових.
Зустріч проходила без пафосу, так би мовити, глянцевого блиску. Про Ігоря Михайловича як звичайну людину, чоловіка, батька розповіли дружина Ольга й син Олександр. Ось лише декілька штрихів: «з ним завжди було цікаво», «спокійно, з гумором ставився до будь-якої життєвої ситуації», «як батько був строгий, але справедливий»… Дізналися присутні й про те, що Ігор Шевцов любив на полювання сходити, і на дачі попрацювати, він дуже пишався своїм садом. Серед присутніх була й подруга сім’ї, яка доповнила «портрет» теплими спогадами.
Не шкодував щирих слів про колегу Олександр Селіхов. Згадував, що у свій час Ігор Михайлович на посаді головного інженера зарекомендував себе як хороший спеціаліст. Тому згодом він не побоявся в економічно складний період очолити Управління будівництва ХАЕС. У спогадах Олександра Павловича про колегу виринали не лише робочі моменти, а й приємні миті спільного відпочинку.
Присутній на зустрічі Олександр Степанюк, який знав Ігоря Шевцова майже три десятки років, відзначив, що Ігор Михайлович був надзвичайно дружелюбним, однак вимогливим до всіх стосовно роботи. Зміна посади не зіпсувала його. Він нічого не приховував, не був «гнучким», говорив прямо. Був відкритим до благодійності, навіть в нелегкий для підприємства час. О. Степанюк додав, що колеги пам’ятають Ігоря Шевцова як керівника і професіонала, справжню людину, друга і товариша. Від імені колективу Управління будівництва Олександр Володимирович подякував музейникам за розпочату працю, присвячену видатним людям Нетішина.
«Людина живе доти, доки про неї пам’ятають», – зауважила Оксана Кононюк. Пам’ять про Ігоря Михайловича вшанували хвилиною мовчання.
На завершення Тарас Вихованець, заступник директора музею з наукової роботи, подякував усім, хто долучився до створення буклета. За його словами, здійснена праця – це краплина нашої колективної пам’яті про тих, хто зробив свій вклад у розвиток нашого міста.
Надіємось, розпочата справа матиме своє продовження.
Оксана Іванець,
науковий співробітник музею
Фото Віктора Войковського
