Двадцять лiт – iсторичний слiд
Здавалось, з приходом у повсякденне життя комп’ютерних технологій, потреба у друкарстві зменшуватиметься на порядок. Але насправді процес вніс поправки, і поліграфічна продукція стає все більш затребуваною, вишуканою, навіть елітною. Книги, брошури, листівки, різного роду вітальні адреси, зрештою – газети у кольоровому виконанні стали буденністю.
За кілька десятиліть активного впровадження в життя технічних новинок, поліграфія досягла надзвичайних висот. І поспівання за цим процесом вимагає від людей, що займаються друкарством, постійного самовдосконалення.
Дільниця оперативного друку цеху господарського забезпечення Хмельницької АЕС днями відзначає двадцятиліття від дня заснування.
Всі роки на чолі колективу людина, що присвятила друкарству життя – Анатолій Михайлович Переятенець. З 1990 року він в колективі станції. При його участі побачили світ «Бюлетені ХАЕС», газета «Хмельницька АЕС», що має нині назву «Перспектива», тисячі різноманітних бланків для цехів станції, запрошення, вітальні адреси, брошури тощо. Він з роду першодрукарів, адже здобував навички професії у Острозькій районній друкарні – альма матер українського книгодрукування, а удосконалював знання у Львівському поліграфічному інституті. Весь подальший шлях, що перетнувся з потребами Хмельницької АЕС, потребував вивчення все нових і нових якостей поліграфічної роботи. Нині згадується як кумедний факт постійне затемнення кабінету, в якому знаходились верстальники Олена Овсяннікова та Юлія Ісупова, працівники редакції газети і головний чаклун проявочної машини Анатолій Переятенець, аби вивести на фотоплівку чергову сторінку газети, яку друкуватимуть у Здолбунові, або ж Шепетівці.
Двадцять років тому газету стали випускати у світ на обладнанні власної друкарні Хмельницької АЕС. Легендарна машина ПОЛ-35 і сьогодні служить нашому виданню, хоча за всіма нормами її земного життя – це раритет на кшталт верстата Івана Федорова. Лише завдяки грамотній експлуатації і батьківській турботі іншого Івана – друкаря І.В.Ходорчука та його колеги О.П.Ковальчука вдається щотижня запускати цей історичний механізм.
Зазвичай, до творення газети причетні верстальники. Останніми роками Олена Калугіна та Тетяна Степаненко чаклують над версткою. Люди з вищою освітою, знанням певних програм і художнім смаком доносять до читача думки, що народились у стінах і головах працівників редакції.
Ще один верстальник – Віта Бринза, отримавши другу вищу, тепер вже поліграфічну, освіту, змістилась на щабель інженера-технолога, яким з 1995 року до виходу на пенсію опікувалась Надія Миколаївна Підгородецька.
Крім суто газети, працівники дільниці випускають багато іншої продукції. В колективі друкарі, палітурники, копіювальники, працівники інших друкарських професій. Світлана Василівна Кордан – людина із вищою поліграфічною освітою, займається проблемами планування, обліку та звітності. Технік Ольга Миколаївна Янча також добре обізнана у процесах виробництва друкованої продукції і готова підмінити своїх колег.
Таміла Миколаївна Коршук, Жанна Володимирівна Вем та Світлана Петрівна Юртаєва задіяні на друкуванні вже на новій поліграфічній техніці.
Валентина Захарчук, Галина Мельничук, Марія Бороган, Ольга Колупай, Юлія Супрун – всі вони причетні до творення поліграфічної продукції, частина якої відразу набуває історичного забарвлення.
Зі святом вас, поліграфісти!
Віктор Гусаров
Фото автора та з архіву
редакції
