З новими поглядами на ядерну галузь
Під егідою Асоціації «Український ядерний форум» відбувся круглий стіл з обговорення основних напрямків Енергетичної стратегії України-2035. У заході взяли участь президент ДП «НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський, представники організацій-членів асоціації - ДК «Ядерне паливо», АТ «Південтеплоенергомонтаж», НВП «АтомКомплексПрилад», Українського ядерного товариства, Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України (НІСД), який є розробником Енергостратегії, а також фахівці у сфері ядерної енергетики та промисловості. За перебігом заходу слідкували журналісти провідних медійних установ нашої держави.
У ході круглого столу відбувся обмін думками щодо бачення основних напрямків у розробці національної Енергостратегії.
Привертаючи увагу учасників круглого столу до проблеми, президент ДП «НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський вдався до певних алегорій, порівнявши атомників із птахами, мову яких не розуміють не тільки пересічні громадяни, а й представники владних структур, від діяльності яких залежить прийняття рішень, важливих для ядерної галузі. На даний час актуальним є перегляд попередньої Енергостратегії, основні засади якої вже втрачають свою актуальність. Юрій Недашковський переконаний, що під час розробки та прийняття нової Енергостратегії мають враховуватись інтереси ядерної галузі.
Юрій Олександрович акцентував увагу присутніх на тому, що кожна держава, яка розглядає свою енергетичну незалежність, повинна визначитись із основними джерелами енергії, до яких належить газ, вугілля, уран, вітер, сонце тощо. Для прикладу він вибрав Норвегію, яка за його словами, не потребує принаймні розвитку атомної енергетики через значні запаси газу. Зовсім інша картина в Україні. На сьогодні вітчизняні АЕС виробляють п’ятдесят відсотків енергії держави. Їх неможливо замінити іншими джерелами. Це наштовхує на висновок, що пріоритетним у одержанні електроенергії для України є уран. Президент Енергокомпанії закликає не нехтувати й іншими джерелами одержання електроенергії, зокрема, альтернативними, за допомогою вітру та сонця. «Чи зможуть вони замінити теплову та атомну енергетики? Ні, не зможуть. Саме це потрібно враховувати під час розробки нової Енергостратегії», - зробив акцент Юрій Недашковський.
Проводячи аналіз досвіду роботи в енергетичній галузі, доповідач також торкнувся питань будівництва заводу з виробництва ядерного палива. Це питання є актуальним для держави, яка експлуатує 15 ядерних енергоблоків. «Енергоатом» розглядає будівництво власних українських потужностей для фабрикації ядерного палива як один з елементів диверсифікації поставок. За словами Недашковського, законодавча база для розвитку проекту повністю підготовлена, але у зв'язку з існуючою напругою у відносинах України і Росії ситуація із заводом не визначена: «Питання будівництва далеко виходить за межі і " Енергоатому і концерну " Ядерне паливо ", який є співзасновником даного проекту, і навіть за межі рівня Міненерговугілля. Це питання вже стратегічне, яке має вирішуватися на рівні найвищого керівництва нашої держави», - заявив Юрій Олександрович.
Розповідаючи про пріоритети в діяльності Енергокомпанії, її президент вказав на першочергові напрямки, серед яких є підвищення безпеки енергоблоків АЕС України; продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків АЕС України; збільшення обсягу відпуску електроенергії та скорочення витрат за рахунок підвищення встановленої потужності енергоблоків АЕС, заміни конденсаторів турбін на енергоблоках; вирішення питань поводження з радіоактивними відходами; зняття обмежень на використання встановленої потужності енергоблоків; створення Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, тощо. Важливими також є попередні напрацювання із забезпечення діючих енергоблоків ядерним паливом. «Україна – єдина у світі держава на східноєвропейських теренах, яка має два постачальники - компанію Westinghouse та «ТВЕЛ». Це може бути гарним прикладом для наших сусідів», - заявив президент.
Для енергетичної незалежності нашої держави важливо не тільки зберегти нині існуючий генеруючий потенціал, а й подбати про перспективи його розвитку. Тут ніяк не обійтись без нарощування енергетичних потужностей насамперед за рахунок введення в експлуатацію нових енергоблоків АЕС. Актуальним є завершення будівництва третього та четвертого енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Але на цьому поприщі виникла низка проблем. Певні сьогоднішні реалії змусили Україну відмовитися від послуг російської компанії "Росатом" в добудові саме цих нових енергоблоків через відсутність з боку Росії будь-яких зрушень в реалізації раніше узгодженого проекту. За словами Юрія Олександровича, з 2005 року наша держава прийняла безліч постанов, розпоряджень та інших важливих документів для реалізації добудови енергоблоків ХАЕС, але це не сприяло ніяким зрушенням з російського боку. Зараз в активній стадії альтернативний шлях завершення будівництва двох енергоблоків. Компанія "Енергоатом", оператор усіх діючих атомних електростанцій України, має намір використовувати не менше сімдесяти відсотків українського обладнання при добудові 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС. Щодо цього Юрій Недашковський сказав, що концептуальні технічні рішення для використання українського обладнання погоджені із Державною інспекцією ядерного регулювання, Міністерством енергетики та вугільної промисловості, а також Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
Президент "Енергоатому" зазначив, що необхідно ще підготувати низку узгоджувальних документів до Кабінету Міністрів з подальшою передачею в парламент. При добудові двох енергоблоків можуть використовуватися напрацювання вітчизняних підприємств, які займаються арматуробудуванням, трубовиробництвом, а також інші енергетичні компанії.
У своїй доповіді президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський також торкнувся питань корпоратизації компанії, що, за його словами, поліпшить можливість залучення інвестицій у будівництво нових енергоблоків, а також дозволить створювати зі світовими компаніями атомної галузі спільні підприємства.
«Енергоатом» - єдина компанія в світі, яка є державним унітарним підприємством. Навіть у комуністичному Китаї три компанії, що експлуатують АЕС, - корпорації зі стовідсотковою власністю акцій у держави», - сказав Юрій Недашковський. Він також озвучив інформацію про те, що рішення про корпоратизацію компанії приймалося ще на початку 2000-их років. Цьогоріч вони були підтверджені парламентом і підписані президентом держави Петром Порошенком.
«Корпоратизація - це вимоги часу. Ми не можемо більше бути в такій архаїчній формі, яка перекочувала з часів Радянського Союзу і за 23 роки не змінювалася», - роз’яснив президент «Енергоатому». Він також зазначив, що без корпоратизації «Енергатом» не може створювати дочірніх підприємств, а також спільних підприємств зі світовими компаніями галузі, а це дозволило б збільшити обсяги виробленого в Україні обладнання, яке можна експортувати. Крім того, компанія не має можливості виводити зі своєї власності непрофільні активи і працює тільки за трьома видами договорів, що значно знижує її можливості.
«Як на нове ядерне будівництво залучити інвестиції, якщо ми зараз незрозуміла форма для всіх потенційних кредиторів? Ніхто не знає, що таке державне унітарне підприємство. У їхньому розумінні це щось дуже схоже на казенне, те, що дуже погано управляється з точки зору стабільності, коли незрозуміло хто приймає рішення, і невідомо, як довго вони будуть мати силу»,- наголосив доповідач. Продовжуючи тематику виступу, Юрій Олександрович сказав, що фахівці «Енергоатому» розробили проект закону, який передбачає корпоратизацію компанії зі стовідсотковим збереженням власності акцій, але з можливістю залучити інвестиції за рахунок продажу частини акцій або додаткової емісії.
При цьому керівник держкомпанії уточнив, що в законопроекті передбачено, що володіти акціями не повинні особи і компанії, відносно, яких діють міжнародні санкції, а також країни-агресори. Цей документ ще не розглядався в парламенті і знаходиться на стадії обговорення. В нього будуть внесені додаткові правки для подальшого вдосконалення.
«Українська уранова галузь може вийти на самоокупність за умови інвестування близько 4 мільярдів гривень до 2018 року»,- такий оптимістичний прогноз прозвучав у доповіді директора ДП «Східний гірничозбагачувальний комбінат» Олександра Сорокіна. Це дасть можливість галузі розвиватися за рахунок власних коштів та провести модернізацію обладнання.
Про діяльність СхідГЗК його директор розповів на основі статистичних прогнозів. За його словами, до кінця поточного року підприємство виробить близько однієї тисячі тонн уранового концентрату, тоді як потужності з його переробки дозволяють переробляти майже дві тисячі щорічно.
У своїй доповіді Олександр Сорокін також зазначив, що щорічна потреба української атомної галузі в природному урані становить 2,4 тисячі тонн, а запасів вітчизняної руди українським АЕС вистачить на 90 років. Зараз актуальним є питання відкриття нових шахт з видобутку уранової руди. Це пов’язано з намірами спорудження у нашій державі нових ядерних енергоблоків.
Після завершення доповідей їх автори взяли участь у дискусії. Учасників круглого столу цікавили питання роботи Енергокомпанії в умовах економічної кризи, перспективи нарощування енергетичних потужностей вітчизняними АЕС. Генеральний директор Асоціації «Український ядерний форум» Микола Кухарчук розповів про напрямки співпраці його відомства із енергетичними структурами для вирішення глобальних проблем, які існують сьогодні в ядерній сфері.
Робота круглого столу завершилась церемонією нагородження переможців конкурсу журналістських робіт «Розвиток ядерно-енергетичного комплексу – шлях до енергетичної незалежності України – 2014».
Олександр Шустерук
Фото автора
