Село, що душу зігріває
Нещодавно завершився другий обласний конкурс на кращу пісню про українське село «Подих рідної землі». Серед двадцяти учасників журі обрало вісім кращих конкурсантів, серед яких – жителька Нетішина Віра Ковальчук. Схвальної оцінки заслужили пісні «Моє село» та «Лелече кохання», автором текстів яких вона є. Музику до творів написав Арутюн Геворкян. На конкурсі вони прозвучали у виконанні відомих нетішинських солісток Каміли Пельванової-Геворкян та Майї Манькової.
У культурних колах Нетішина Віру Ковальчук знають як непересічну особистість, яка прагне пізнати гармонію світу поетичними засобами. Вона тяжіє до лірики. Не випадково з-під її пера народились вірші, назва яких, як мовиться, говорить сама за себе – «Повертаюсь до тебе здалека», «Мамині вишні», «Даруйте квіти коханим», «Колискова». У більшості її поезій вимальовується образ села, де були зроблені перші кроки до пізнання істини. «Спить село за ставком в верболозах, сплять зажурені липи старі. Я біжу по стежині у росах, босоніж по зеленій траві».
Хіба не станеш романтиком, коли ти народжений у селі Гільча Перша Здолбунівського району, яке здавна відоме цілющою водою джерела Святого Миколая. Тут чудові краєвиди, від споглядання яких так і хочеться доторкнутися до всього цікавого і неповторного. «Біжиш барвистими лугами, ступаєш босими ногами; а сонце в небі голубім щиро всміхається тобі».
Після закінчення восьми класів Віра Ковальчук відкрила для себе ще одну цікаву місцину – селище Млинів, що на Рівненщині. Вона тут навчалась у ветеринарному технікумі. Тихе плесо красуні Ікви, панський парк переповнений щебетом птахів у часи великого натхнення спонукали Віру Ковальчук на аркуші паперу закарбувати найпотаємніші переживання.
Третім етапом життя поетеси став Нетішин. Саме тут вона певною мірою розкрила свій талант бачити у звичайному незвичайне. Одвічні пошуки поетичних образів привели Віру Ковальчук до випуску першої поетичної збірки «Калиновий рай». Одного разу вона напише: «Доброго дня, енергетиків місто! Шепчуть золоченим листом берізки. Повсюди літає «бабине літо»; останню красу дарують нам квіти».
У Нетішині Віра Ковальчук знайшла багато однодумців, які згуртувались навколо літературної студії «Натхнення». Тісна співпраця з місцевими композиторами допомогла їй створити перші пісні, прем’єри яких схвально сприйняла публіка не тільки у рідному місті, а й у Хмельницькому – «В нашому сільському клубі», «А давай запитаєм у осені», «Вишита сорочка». Тепер репертуар поповнився новими творами, які відзначені компетентним обласним журі.
Олександр Шустерук
