Книга для людини розумної

Чим би дитина не тішилась, аби читала. Це гасло мені особливо до душі, бо втішання читанням є, напевно, найбільшою насолодою для Homo sapiens, тобто людини розумної. Маю переконання, що саме читання, і тим більше – творення книги, і є визначенням розуму. І коли у міському краєзнавчому музеї нині демонструють креативну (тобто не схожу на інші)  книгу, розумію, що її творці належать до надзвичайної породи.

Дивує не лише зміст книжок, але й так звана подача тексту. Приміром, щоб прочитати про джерело, що може втамувати спрагу, необхідно зазирнути в книгу- криницю і корбою «підтягнути» текст до рівня власної свідомості. Криниця знань глибока і п’янка, із неї пить – довіку не напитись...

У великій паперовій прасці, яка жевріє червоними розжареними вогниками,  шукаємо текст про енергію, тепло душі. А тоді зазираємо у книгу-вертеп з оповідками про християнство. Книга-вітряк ховає власні роздуми про світ.

Виявляється, книгу можна оформити бісером і вишивкою, соломкою і випаленням на дереві,  різьбленням, гербарієм квітів та трав, лакуванням сторінок, зрештою зв’язати з ниток  тощо.

Книги, представлені на виставці, візьме до рук будь-яке дитя, навіть не закохане у читання, і знайде для себе цікавинку. А відтак і поглине в зміст, призадумається і віддасть шану тим, хто придумав таке оформлення.

Отже, видавництво «Креативна книга» вже відбулось і представило на суд поціновувачам майже двадцять творів. До книжкового дивотворення залучились рівненські майстри Наталія Серветник, Олександра Каленюк, Анна Тимошок, Наталія Дишкант, Роман Пудиченко, Петро Гордійчук та інші майстри. І надихаючим джерелом, центром цього незвичного проекту є учень 11 класу школи «Центр надії» Андрій Медведєв та його мама Олена, яка працює у міжнародному благодійному фонді «Клуб Майбутнє» у Рівному.

У засновника такого своєрідного видавництва двоє діток: Андрій та Олена. Андрій заходився писати книжки.

Гарне художнє мислення допомогло хлопцю добитись  перемог у конкурсах «Перло многоцінне»,  організованому Рівненським обласним об'єднанням Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, у міжнародному конкурсі «Мій рідний край» у номінації «Поетичний голос, художньо-літературна творчість», стати переможцем Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, присвяченому Шевченківським дням, у номінації «література». У листопаді 2012 року  видавництво «Пегас»  надрукувало книгу «Дитячі фантазі», до якої увійшли п'ять робіт Андрія.

Твори А. Медведєва друкувалися у всеукраїнському літературно-художньому журналі «Дніпро», у збірнику конкурсних робіт учнівської та студентської молоді міжнародного конкурсу «Мій рідний край» львівського видавництва «Сполом», у збірнику учнівських творів «Упереддень зорі нової» видавництва «Букрек», у Рівненських часописах «Слово вчителю», «Рів­ненський репортер», «Вільне слово», «Вісті Рівненщини», «Ноїв ковчег», літературному альманасі «Проріст» видавництва «Азалія».

Вишиті казки «Їжачок Сто Голочок», «Сніжинка-Даринка», а також бурштинова книга «Сонь - син соняха» восени 2011 р. були в експозиції Музею книги та друкарства України в Києві та презентувалися на фестивалі дитячої арткниги.

26 травня 2012 року за сприяння та фінансування благодійної організації Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна» була надрукована книга «У парі з Ангелом» з кольоровими ілюстраціями накладом 1000 примірників.

Влітку 2012 року він написав та проілюстрував історично-пригодницьку повість «Скарби Острозьких» з альбомом власних фотографій пам'яток Острога, а також написав родовідну історію «На сьомому небі».

Звичайно, допомагала у прагненні не лише читати, але й творити книги його мама. Саме вона стала засновником цього унікального видавництва, знайшла послідовників і прихильників, допомогла у розголосі книг сина та інших авторів.

А в Нетішин Олена Медведєва привезла унікальну книгу, а саме вишитий  «Кобзар». Як на мене, то на світ з’явилось своєрідне Євангеліє від Тараса Шевченка, адже перше видання «Кобзаря» від 1840 року – це національна святиня. А у такому виконанні воно немає порівняння.

«Тут чорною ниткою завтовшки 1 міліметр за допомогою техніки «стібок» вишито кожну букву всіх творів, які ввійшли у «Кобзар» 1840 року видання: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч», - розповіла автор роботи. 

За словами майстрині, гарнітуру шрифту було створено спеціально,  його висота сягає 5 міліметрів. У  роботі  точно відображено орфографію текстів «Кобзаря», а також рядки, які складаються лише із крапок. 

Вишиті на канві «дикий льон» сторінки, яких загалом 48, прикріплені до листків із войлоку розмі­рами 36,5 х 26 сантиметрів і скрі­плені за так званим японським старовинним методом переплетення книг. Між ними вміщено кольорові та монохромні вишиті репродукції ранніх картин Тараса Шевченка, в тому числі «Катерина», «Тополя», «Циганка-ворожка», «Звільнення апостола Павла із темниці».

Брати до рук подібний витвір – велика відповідальність. Подібні твори викликають захоплення, трепет, хвилювання. І коли таких книжок не буде читати дитина, вона не гідна бути віднесена до роду людини розумної. Тільки до роду бездуховних.

Віктор Гусаров

Фото автора