iз вiдповiдальнiстю за довкiлля

Сьогодні тільки лінивий не визнає унікальності природи нашого краю. З весни до пізньої осені буяє округа безліччю різної рослинності, і мимоволі думаєш, що знаходишся у вирі зеленого моря. Нашу місцевість називають Малим Поліссям, яке, за визначенням науковців, розташувалось на південній частині Рівненщини та у  північних районах Хмельницької, Тернопільської і Львівської областей. Особливістю цієї території є наявність  низки рослин,  занесених до «Червоної книги України», а також таких, що не зустрічаються в іншій місцевості. Про це написано чимало наукових статей,  оприлюднених під час різних науково-практичних конференцій, в наукових збірниках. Унікальність природи Малого Полісся стала поштовхом для прийняття Указу Президента України від 2 серпня 2013 року №420/2013 «Про створення національного природного парку «Мале Полісся», загальна площа якого складає 9515,1 гектара і окреслений в межах території Славутського та Ізяслав­ського районів. У лісовому фонді цієї території домінують при­родні культури сосни звичайної  (понад 50 відсотків площ), берези пови­слої. Крім того, зустрічаються окре­мі ділянки дубово-грабових лісів. Лучна рослинність зосереджена зде­більшого у заплаві річки Горинь. Тут переважають болотисті, торф’яні луки. Територія парку - скарб для до­слідників. Тут представлені всі типи боліт східної частини Малого Поліс­ся, болотної рослинності на різних стадіях розвитку. Це рідкісні утво­рення не лише на території краю, а й країни. Унікальною є флора, до якої входять майже 700 видів су­динних рослин, 15 з яких занесені до Червоної Книги, а 35 видів підлягають особливій охороні на території області. Фауна проектованого парку пред­ставлена 255 видами хребетних тварин. Тут зустрічаються чотири види тварин Європейського Черво­ного списку, 101 вид додатку другої Бернської конвенції, 11 видів тварин, які занесені до Червоної Книги України, та 53 види під особливою охороною у Хмельницькій області. Щоб досконало дослідити всі рід­кісні види флори і фауни парку, на його території планують створити спеціальні підрозділи з кваліфіко­ваними   фахівцями.

Інформацію про створення національного природного парку «Мале Полісся» схвально сприйняли працівники відділу охорони навколишнього середовища Хмельницької АЕС. Нещодавно начальник цього підрозділу Олександр Левицький спіль­но з представниками відділу роботи з громадськістю та ЗМІ, директором Неті­шинського міського краєзнавчого музею Оксаною Кононюк взяли участь у обстежені території, яка належить до новоствореного національного парку.

- У нашій роботі серед пріоритетів є охорона навколишнього середовища, - розпові­дає Олександр Леви­цький, - за період експлуатації енергоблоків Хмельницької АЕС ще жодного разу не було зафіксовано негативного впливу на довкілля. Це сприяло тому, що у нашій місцевості комфортно себе почувають різні види тварин, птахів. Є багато унікальних рослин, які систематизували науковці. Саме це стало передумовою для надання місцевості, яка знаходиться у зоні спостереження ХАЕС, статусу національного парку. Такі реалії у нашій роботі вимагають ще більшої відповідальності за безпечну роботу електро­станції.

За роки діяльності Нетішинського міського краєзнавчого музею тут зібрано тематичні колекції рослин, які ростуть у нашій місцевості, і мають великий інтерес у науковців. На теренах нашого краю вже було проведено кілька експедицій за участю відомих ботаніків з Хмельницького та Києва. Вони зафіксували такі раритетні види флори, як цибуля ведмежа, товстянка звичайна, шейхцерія болотна, вовче лико пахуче, тощо. За словами директора Нетішинського міського краєзнавчого музею Оксани Кононюк, створення національного парку «Мале Полісся» сприятиме збереженню природного середо­вища.

Під час відвідин території навколо озера «Святого» Оксана Кононюк розповіла, що саме тут 1997 році працювала наукова експедиція під керівництвом доктора біологічних наук, професора Тетяни Андрієнко і було виявлено невеликі острівці осоки богемської. Наступні спостереження засвідчили про збільшення її популяції. Біля озера можна зустріти багато інших унікальних рослин. Озеро «Святе» - водойма природного, скоріше всього карстового походження з водним дзеркалом у 4 гектари. Глибина 3-4 метри, в «ямах» досягає восьми метрів. Озеро є місцем гніздування водоплавної птиці. На острові посередині озера збереглися декілька дерев сосни та берези, а також зростає кілька видів трав’яної рослинності, серед якої ковила українська. У воді озера росте латаття біле. Живиться озеро джерелами і святим названо скоріше всього за прозору чисту воду.

Немає сумніву, що наступні дослідження науковців сприятимуть покращенню екологічного стану території, а також посприяють збе­реженню історико-культурних пам’яток, які знаходятьс­я на території новоствореного національного парку.

Олександр Шустерук