Їй все-одно 17 літ

Педагог із 37-річним стажем Ольга Володимирівна Янчук проймається і черпає натхнення із подій та ідей, що народжує сьогодення та тих, що мають неабияку історію. Справжній учитель не може й на мить дозволити собі відстати від сучасності, не вглядатись в минуле і не думати про майбутнє, яке починається із її маленьких вихованців. Скільки їх торкнулося рук, серця і душі Ольги Володимирівни, – не злічити, але й через роки вони пам’ятають, поважають, щиро радіють зустрічам та спілкуванню з наставницею.

Далеко нині той, 1977-й рік... У рідному селі Краснопіль, що на Житомирщині, стала за приклад дітворі у статі піонервожатої, потім вихователя у дитячому садку. Коли перебралася до Нетішина, почала прививати малечі ази чемності, старанності та наполегливості у дошкільному навчальному закладі №3 міста.

Педагогічні інститути (за плечима пані Ольги – Рівненський) закінчують для того, аби, крім виховання іще й навчати предметам, робити це фахово.

Не кожному випадає планіда бути соціальним педагогом, покликаним допомагати молоді у вирішенні проблем, з якими вона не спроможна впоратись самотужки. Чимало років Ольга Янчук присвятила соціальній роботі, збагачуючи  рівень майстерності, про що свідчать свідоцтва та сертифікати, видані на її ім’я. В арсеналі Ольги Володимирівни Почесні грамоти відділу освіти,  виконавчого комітету Нетішинської міської ради. Це визнання її сумлінності, професійної майстерності, особистого внеску у справу виховання школярів, підтримку талановитої молоді, у реалізацію завдань національної політики в галузі освіти.

12 грудня  вона відзначає день ангела. Рівно 17 років із 37-и віддала вона загальноосвітній школі №2. Нинішня посада – вихователь групи продовженого дня. Крім малечі активно ділиться знаннями і вмінням із молодими учителями.

Попри безкінечну участь у навчальному процесі, знаходить час, аби займатися улюбленою справою – випіканням ласощів та консервацією. Неодноразово­ передавала найрізноманітніші закрутки для нетішинських бій­ців­, що перебувають на Сході України. Разом із педагогами рід­ної­ школи підтримує надання допомоги, яка формується для учасників антитерористичної операції. Доброзичлива, чуйна, любляча – так про неї відгукую­ться близькі. Зараз прищеплює внукам, Володимиру та Марії, часточку своїх думок­.

Сьогодні у Ольги Володимирівни ювілей. Тому з її уст обов’язково злетить українська народна пісня. З тих, що мила серцю.

Богдан Фединчук