Свято  прийшло  не  до  всіх

Ще ніколи в Україні першовересневе свято у школах не було таким врочисто патріотичним, як нині. У Нетішині підтримали ініціативу замість квітів принести на лінійки з нагоди початку нового навчального року синьо-жовті прапорці або стрічки, а гроші, які витрачаються на букети, спрямувати на допомогу бійцям, які відстоюють цілісність і суверенітет України у нелегкій борні у східних областях, охоплених полум’ям неоголошеної війни. Бо ж квіти за три-п’ять днів зів’януть й опиняться на смітнику, а наші чуйність, вболівання за батьківщину і її синів, як і скромні пожертви, стануть доброю підтримкою співвітчизникам.  Квітів справді було небагато, а от вишиванок, жовто-синіх стрічок і бантів, повітряних кульок си­ла­-силенна. Хто й прийшов з букетом, переважали в ньому кольори нашого прапора.

У другій загальноосвітній школі нинішнє перше вересня особливе, адже цей навчальний заклад в тридцяте зустрічає учнів на своєму подвір’ї. Є й ще одна особливість, на жаль, сумна й трагічна. Адже саме їх колишній випускник Сергій Карпенко став жертвою жорстокого протистояння на Донбасі, віддавши життя за нашу свободу. Ця хвилина мовчання за загиблим земляком, всіма, хто не повернувся додому живим з поля бою, мирними жителями сходу, які поповнили кількатисячний мартиролог, здавалася вічністю, люди не соромлячись втирали сльози.

У кожному виступі звучали слова про непрості випробування, які випали на долю молодої держави. Перший директор школи Любов Троценко висловила впевненість, що невдовзі війні буде покладено край і по всі Україні школярі сядуть за парти, буде і в них свято першого дзвоника. А учасник антитерористичної операції на сході країни заступник командира частини з охорони Хмельницької АЕС Сергій Вергелес закликав школярів не просто набиратися знань, а й зростати патріотами. Дорожити своєю історією, пам’ятати про людей, котрі  відстоювали незалежність та гідно продовжити розпочату ними справу з розбудови країни, а передусім бути старанними в навчанні закликали учнів і директор школи Василь Мисько, голова профкому Хмельницької АЕС Михайло Гук. Школа радо зустріла аж чотири класи тих, хто вперше сяде за парти і розпочне свою дорогу в країну знань.

Ольга Сокол

 

Навчальний  процес  розпочато

 Цьогоріч школярі відразу вступили у «виробничий» процес, адже перше вересня прийшлось на поне­ділок. На подвір’ях місцевих шкіл відбулись урочисті лінійки. Була про­позиція прийти на свято першо­го дзвоника без квітів, але ба­гато хто не втримався і приніс улюбленій вчительці, вихователю дарунок осені – букет жоржин чи майо­рів.

Привітати юнь з початком нового нав­чального року прийшли батьки, пред­­став­ни­ки влади і найбільших під­при­ємств міста, серед яких представ­ники лідера промисловості краю – Хмель­ницької АЕС.

У НВК №3 з промовою виступив заступник генерального директора ХАЕС Вік­тор Демидюк, у ЗОШ №4 – ще один заступник керманича станції Альвіна Шестак. Колектив ЗОШ №1 і його учнів прийшов привітати генеральний директор станції Микола Панащенко. Кожен з керівників знайшов власні слова, аби  благословити на шлях у країну знань. В нинішніх умовах ці слова вже звучать як наказ опановувати історію так, щоб не схибити на життєвому шляху у виборі друзів, вивчати мову і літературу так, щоб пишатись ними і пропагувати поміж інших, збагачуватись знаннями про світ так, щоб світ говорив про Україну, як про країну високої культури і економіки­.

В ряді шкіл цьогоріч новачки, які прибули із зони АТО, де точаться бойові дії. Є сподівання, що вони на-рівних увіллються у шкільну сім’ю.

З новим навчальним роком, юнь!

Віктор Гусаров

Фото  автора