СТАВ СВiДКОМ СХОДЖЕННЯ БЛАГОДАТНОГО ВОГНЮ

Два роки тому начальник дільниці підготовки і комплектації виробництва енергоремонтного підрозділу Хмельницької АЕС Петро Алексюк реалізував  давню мрію відвідати святі місця, пов’язані із життям та воскресінням Ісуса Христа, зокрема, місто Єрусалим, що вважається колискою  трьох світових релігій – християнства, ісламу та іудаїзму. І йому випало побувати у Святій Землі, а до того ж у легендарному замку Шаолінь у Китаї. Здавалося б: місія ознайомлення з основними світовими духовними центрами була виконана. Але в характері Петра Васильовича бачити і знати більше. Коли всі готувались до святкування Світлого Воскресіння Христового, він вирішив, що повинен стати свідком традиційного сходження Благодатного вогню в Єрусалимі.

За тиждень перед Пасхою Петро Алексюк звернувся до нетішинських представників туристичної фірми з консультацією про можливість відвідин Святої Землі. Там спочатку розвели руками, мовляв, надто пізно. Однак додаткова перевірка бази даних наявності авіа­квитків показала, що звільнилося одне місце. Воно було терміново заброньовано для Петра Васильовича. Правда, ніяк не вирішувалось питання про поселення в готелі. Нетішинським туроператорам довелось заручитись підтримкою колег. Відтак нашому земляку вдалося ступити на землю Ізраїля.

Петро Васильович до Єрусалиму завітав вчасно. У його розпоря­дженні була ціла доба для ознайомлення з архітектурними особливостями Храму Воскресіння. В ході оглядин він довідався, що потрапити на церемонію сходження Благодатного вогню зовсім не  просто. Прочани порадили зв’язатись із вірменською делегацією і одержати відповідний браслет, який під час Великодньої урочистості править за перепустку.

На другий день рано вранці Петро Алексюк був вже біля Храму Воскресіння. Туди прямувала велика кількість прочан із багатьох держав. На кожному кроці стояли численні наряди ізраїльської поліції, яка слідкувала не тільки за порядком та безпекою, а й формувала чисельність процесії – на власний розсуд блокувала ходу процесій. Петро Васильович довідався, що охоронці мають вказівку доправити до храму не більше восьми тисяч відвідувачів, а їх, зазвичай, на території збирається не один десяток тисяч. Завдяки наполегливості і кмітливості нашому земляку вдалося подолати перепони іноземної поліції і він опинився у зручній частині Храму, де відкривається якнайкраще панорама сходження Благодатного вогню.

Церемонія Святого Світла починається о 10 годині ранку за храмовим часом з руху вірменської процесії на чолі з вірменським православним патріархом Єрусалиму. Пройшовши один раз навколо Кувуклії, вона переходить до Вірменського Бокового вівтаря храму Воскресіння. Через годину відбувається спільна церемонія запечатування Труни. Потім до храму входить молодь грецького патріархату.  О 12 годині в храм прибув грецький православний патріарх Єрусалиму. Через кілька хвилин вірменське православне духівництво, разом із представниками Коптської і Сирійської православних церков, перейшло із Вірменської Ризниці до Вівтаря Кафолікона, де було здійснено традиційне звертання до грецького православного патріарха. Згодом служитель грецького патріархату вніс у Гроб Господень закриту лампу, і розпочався хресний хід грецького православного духівництва. Процесія три рази пройшла навколо Кувуклії.

Поки тривало очікування основної церемонії, Петро Алексюк познайомився з представниками України, які стояли поряд. Серед них був священнослужитель з Луганська. Нетішинський паломник сказав йому, що має з собою український прапорець, але не наважується його продемонструвати.

- Рабе Божий, Петре, благословляю тебе на підняття нашого державного прапора, - не роздумуючи мовив священик і поклав на нашого земляка хресне знамення.

Над юрбою віруючих знялася рука Петра Васильовича, в якій він гордо підніс національний символ. Це зразу привернуло увагу телеоператорів українського телеканалу «Інтер», які вели пряму трансляцію з Єрусалиму. Через мить на мобільний телефон луганського священика надійшла «есемеска», мовляв, щойно тебе побачили біля піднятого прапора. Багато жителів Нетішина, які дивились телетрансляцію телеканалу НТВ, впізнали на екранах Петра Алексюка. Через деякий час присутні у Храмі Воскресіння тріумфували, побачивши сходження Благодатного вогню. Свідками цього урочистого дійства також стали мільйони телеглядачів у різних державах світу.

- Важко передати атмосферу, яка панує в Єрусалимі під час очікування сходження Благодатного вогню, - розповідає Петро Алексюк. - Кожен прочанин навідався сюди з вірою у воскресіння нашого Спасителя. Сила цієї віри допомагає кожній людині переосмислювати свої гріхи і ставати на шлях духовного очищення та вдосконалення. Під час перебування у Храмі Воскресіння я переконався, що благодатний вогонь у перші хвилини свого існування не обпікає шкіру. Принаймні я не помітив, щоб на комусь загорілось волосся чи одяг. А теоретично таке мало би статись, бо порушуються всі норми протипожежної безпеки. Уявіть собі  - тисячі людей стоять щільно притиснувшись один до одного і у кожного в руках велика свічка, яка горить наче факел.

Коли Петро Алексюк повернувся на рідну землю, багато його рідних та знайомих звертались із проханням розповісти про участь в одному з найвизначніших таїнств православної церкви. Наш земляк гордиться тим, що три роки тому в Стіну Плачу він заклав записку з проханням до Всевишнього стати покровителем його рідного енергоремонтного підрозділу ХАЕС, з працівниками якого пліч-о-пліч Петро Васильович трудиться три десятки років.

Олександр Шустерук

 На знімку: П.Алексюк серед прочан (в правій нижній частині) з символом України – жовтоблакитним прапорцем; з ізраїльською полі­цією