Шукай мене по карті біля острова Вайгач

Шукай  мене  по  карті біля  острова  Вайгач

Дружба між Острозьким музеєм книги та Нетішинським міським краєзнавчим музеєм приносить плідні результати: щороку у нашомі місті демонструються проекти, що для поціновувачів старовини складають неабияку­ цін­ність, несуть позитивний заряд думок і створюють творчу  наукову атмосферу. Цього разу у виставковій залі музейники представили книги та карти, або ж як нині вказують – мапи, що є історичною цін­ніс­тю, а для знавців минувшини краю є багатим матеріалом для вивчення еконо­міч­­них, політичних, природніх, демографічних компонентів крає­знавства.

Директор Острозького музею книги Г.Позіховська не приховувала­ задоволення, що ці раритети представлено на огляд нетшинцям, адже, як не дивно, маленьке волин­ське село ще 1813 року було нанесене в числі населених пунктів і мало окрему карту із вказівкою земельних наділів, дорожніх трактів, що пе­ресікали цю місцину, у тому числі і дороги, якою ймовірно пересувався Тарас Шевченко під час археогра­фічної експедиції землями По­ділля та Волині. Порівнюючи хви­лясту лінію Горині бачимо невеличкі острови в її течії, які й сьогодні характеризують одну з ділянок річ­ки а межах міста. Позначено тут і уро­­чища, які зникли у зв’язку із будівництвом ХАЕС.

Директор краєзнавчого музею О.Кононюк звернула увагу на кілька 17-18 століть, що описують українські землі у незвичному для сучасної­ людини ракурсі, де «головує», тобто знаходиться вверху Крим, а решта територій лежать в нижній частині карти.

Крім польських та російських зразків географічних та політичних карт, на виставці представлено німецький екземпляр відображення Волині. Цікавими є описи земель Азії у польській транскрипції, або ж великодержавні дані про землі російської імперії. Для себе раптово знайшов звідки походить слово тартарари, яке позначає на одній з карт територію в ра­йоні сучасної Монголії.

Взагалі, вивчення топоніміки по картах дуже цікаве і подекуди виступає як єдине достовірне джерело означення місцевості. Про це говорив заступник директора музею з наукової роботи Т.Вихованець. Редактори газет «Перспектива» та «Нетішинський вісник» В.Гусаров і О.Мороз подали власні трактування певних подій, що з ними відбувались в житті. Присутні на відкритті з цікавістю порівнювали туристичні карти нашої місцевості, що також несуть масу знань для тих, хто вміє читати книгу графічних позначок. Без карти не ходили в бій військові. Практично більшість карт вироблялось саме для  цієї групи людей і часто вони позначались як грифами «для службового використання», 2цілком таємно». Сучасний гугл розтаємничив найвіддаленіші куточки землі, аби ми мали можливість мандрувати світом, озброєні точним відображенням місцевості у зменшеному виді. Як колись співалось у відомій туристичній пісні: «Шукай мене по карті біля острова Вайгач».

Віктор Павлов