Напевно хтось на світі народивсь – дитя, любов, або мистецький витвір: бо жінка, граціозніша за рись, зрізає квіти, промовля молитви. У неї урочисті злети брів, її вуста розчулено дівочі. Світліші за п’ять тисяч ліхтарів її осяяні любов’ю очі.
Саме так бачу жінку-митця, адже процес творчості підносить її до висот натхнення. На персональній виставці Олени Василівни Балагуріної, яку щойно презентували у міській галереї Арт-Пласт, скромна робітниця електроцеху перетворилась на піднесену мадонну, яка несе по життю красу, надзвичайну любов до дітей, закохане серце художника. Якщо 2003 року під час першого свого широкого виходу на публіку Олена демонструвала ближчу до побуту тематику: портрети рідних і знайомих, натюрморти, пейзажі, то цього разу вона сконцентрувалась на квітковому вернісажі. Квіти на будь-який смак, веселка кольорів та відтінків. Уважний погляд може повідати глядачеві про настрій і життєве кредо художниці. Насамперед вона реалістка, подекуди з невластивим для жінки і митця холодним розумом. Як на мене, художнику, якому доводиться, за висловом Маяковського “сидіти, малювати плакати”, важко вирватись з кола образів і кольорів, що повсякчас оточують людину. Двадцять років Олена Василівна працює на Хмельницькій АЕС. Тут свої вимоги до естетики. Однак художниця чесно та старанно виконує покладені на неї обов’язки, намагаючись внести новизну не лише у свою діяльність. Вона стала автором кількох знаків символіки Хмельницької АЕС, лауреатом премії за створення логотипу компанії “Енергоатом”. За її ескізами опорядковано територію перед адмінбудинком АЕС. Вона учасник міжнародної пересувної виставки “Мистецтво наводить мости”, яку презентували в Києві, Москві, Берліні та Парижі.
Олена Василівна має чимало прихильників. Головне ж - її творчість гарно сприймають у родині. А вона з любов’ю змальовує своїх улюблених чад. Кілька років тому художниця-мати прийняла в сім’ю дитину, що залишилась без батьків. Тепер у неї п’ятеро рідних дітей, які шукають прихистку на плечі у матері, чекають від неї тепла і благословіння.
Олену Василівну цього дня щиро вітали з відкриттям виставки та 50-річчям від дня народження добрі знайомі, пошановувачі її творчості, а заступник голови профкому ХАЕС Л.Малько вручила грамоту та грошову премію, що її удостоєна ювілярка. Гадаю, кожен має побачити розмаїття квіткового світу О.Балагуріної, бо цей світ барвистий і осяяний любов’ю.
Віктор Гусаров
вересень 2007
