Давно Нетішин з Кузнецовськом – рідні,
Їх поєднали люди і АЕС...
Щасти тобі, народжений у квітні,
Під синім-синім куполом небес!
Він народився у передостанній квітневий день 1990-го. Звати його – Палац культури. Повне ім’я – Кузнецовський палац культури ім. Лесі Українки РАЕС. Саме так. І з ким не спілкувався, усі одностайні: «Спасибі долі, що зі складу підрозділів Рівненської атомної у свій час не вивели». Від себе додам, на відміну від Нетішина...
Добре, як у сусідів свято. А що вже ювілей – то й поготів! А коли сусіди – ще й побратими по атому та багатьох цікавих проектах, то є і що пригадати, і про що помріяти. Нетішинців у Кузнецовську люблять і поважають. Пам’ятають велопробіг з нагоди майже одночасного пуску ХАЕС-2 та РАЕС-4, виплеканий найкращим затійником нашого міста Олександром Шустеруком. Якщо Сашко подарував мешканцям Кузнецовська зустріч-розвагу, то Кузнецовськ у свій час презентував нетішинцям генерального директора ХАЕС. Та й працівники культури частенько гостюють один у одного. Спілкуються, змагаються у конкурсному мистецтві.
20 років – юний привабливий вік. Братська Хмельницька АЕС своїм посланцем у ювілейній залі обрала Людмилу Малько, заступника голови профкому ВП «ХАЕС». Хороша нагода привітати ювілярів випала й авторові цих рядків. Нагородивши палац культури Кузнецовська подарунками та теплими щирими словами, решту часу нетішинська делегація була звичайними глядачами. Так що про усе – із перших уст.
Ми кажемо: «Кузнецовський палац культури» - маємо на увазі Віру Цицату, ми кажемо: «Віра Цицата» - маємо на увазі Кузнецовський палац культури. Яскрава, енергійна, запальна. Її, росіянку від народження, інакше тут і не називають – лише «Звєзда». Бо вона нею і є. Директор – особистість, директор – шоу-мен, директор-актор... та насамперед – керівник, яка з основ будівництва була зі своїм палацом і залишається із ним досі. Очолює Віра Павлівна і дитячий мистецький театр «ЕРДЕКА». Мені теж назва видалася дивною, як і вам. Виявляється, усе загадкове буває доволі прозаїчним. Так і тут. Аби уникнути назви-плагіату під час участі у дебютній нетішинській театральній «Масці», Віриним вихованцям довелося на ходу змінювати наймення. Тому і виникло оте «ЕРДЕКА», а насправді – рівненський драматичний колектив. Увазі гостей свій талант і запал подарували не лише підопічні Віри Цицатої, але й творчі колективи Тамари Онищук, Михайла Одарчука та багатьох інших. Фольклор, народний танець. До вподоби присутніх припав також індійський танець, представлений будинком творчості. Океан оплесків зірвали танцівники-«циганчата». Довелося спостерігати на сцені і виступи-ноу-хау, як для Нетішина. Вальс закружляли для глядачів пари, утворені з працівників РАЕС. Інші чотири юні працівниці станції продемонстрували танець живота. Можливо, ідея танцювати на великій сцені після цього матеріалу припаде до душі й працівникам та працівницям ХАЕС. У жанрі естрадної пародії розсмішила публіку Люся Балаболкіна. Вісімнадцять працівників місцевого спецпідрозділу військової частини 3045 не лише затіяли стрілянину у залі з автоматів, утворивши димову завісу (на щастя не бойовими патронами), але й продемонстрували прийоми рукопашного бою. Свій пісенний подарунок привезли до Кузнецовська нетішинські колеги – своїми чудовими голоси присутніх порадував колектив «Зорепад» (керівник – Леся Формазюк).
Свято вдалося. Безліч вітань, подарунків. Від імені керівництва РАЕС, профкому атомної, багатьох її цехів, міської влади, обласного управління культури, керівництва «Енергоатому» тощо. Місцевий палац культури і його працівники варті того. Цікавий факт, у різний час його «школу» пройшло чимало тих, хто у майбутньому посів вагомі різнорангові посади працівників РАЕС. Отакий він палац – окрім усього, ще й кузня кадрів!
Аплодував у той вечір зал і ветеранам палацу культури. А насамкінець було спільне пам’ятне фото.
Мені ж зостається сказати спасибі - спасибі, Кузнецовську, Палаце, Віро Павлівно за теплу зустріч, за творче дійство!
Дай, Боже, всім і талану, і сили
Зійтися на черговий ювілей!
Ми не споруду – душу освятили!
Ми – для добра, для міста, для людей!
Богдан Фединчук