Катерина Заруба була зарахована до штату працівників ХАЕС у той час, коли країна почала свою новітню історію. У її трудовій книжці з’явився запис про прийняття на роботу 26 серпня 1991 року, через 2 дні після проголошення Незалежності України. Отож, Катерину можна вважати першою працівницею електростанції вже в новій державі.
У ті роки до персоналу ХАЕС належали не тільки реакторники, турбіністи, ремонтники, спеціалісти інших технічних підрозділів, а й представники закладів освіти, культури, комунальної сфери. Після закінчення Хмельницького педагогічного училища Катерина Заруба стала вихователькою дитячого садка № 10.
- Перший день на роботі я була просто шокована, - пригадує Катерина Вікторівна, - думала, як можу зацікавити чимось два десятки гомінких і непосидючих дітлахів. Але згодом зуміла підібрати «ключик», навіть почала за ними сумувати. Вони ж такі всі різні, але цікаві, щоразу тільки й чуєш: «Чому?». Відтоді вже минуло майже два десятки років. Сьогодні більшість моїх перших вихованців стали студентами вузів і мріють свою долю поєднати із атомною енергетикою.
Через деякий час Катерина Заруба була переведена на роботу в дитячий садок № 4. Звідти пішла в декретну відпустку, народила доньку Євгенію. А потім почались материнські турботи, недоспані ночі.
У народі кажуть, що одна дитина - скромна родина. Згодом у подружжя Зарубів з’явилась Наталочка.
- Я радію за своїх доньок, - каже Катерина Вікторівна, - вони ростуть активними та допитливими, цікавляться культурою і мистецтвом, люблять танцювати. Коли я жила в рідному селі Ганнопіль, у школі відвідувала танцювальний гурток. От мій чоловік і жартує, що діти вдалися в маму.
У 2005 році Катерина Заруба відважилась змінити професію, зараз вона працює буфетником їдальні №9 цеху господарського забезпечення ХАЕС. Кожного дня привітно зустрічає сотні працівників електростанції.
- Від смачних страв завжди у людей хороший настрій, це сприяє плідній та самовідданій роботі великого колективу електростанції, - каже Катерина Вікторівна.
Катерина Заруба дуже любить квіти, догляд за ними приносить жінці велику насолоду. Їй до душі, коли квіти радують око на грядці, а не у вазі.
Як кожна мама і турботлива дружина Катерина Заруба прагне, щоб у її сім’ї завжди був лад, добро і ласка.
Олександр Шустерук