Ми радi вас бачити знову

Ось і закінчилися Новорічні свята, котрих щорічно з надією на здійснення своїх мрій зі щемом у серці чекають християни по всьому світі. Пройшли веселі колядки, запальні щедрівки, пройшлися по наших домівках голосисті засівальники. Ми з радістю запрошували в свої домівки рідних, близьких, знайомих та з задоволенням ходили у гості. Але в силу різних обставин багато людей позбавлені можливості святкувати у рідній домівці. Це стосується і мешканців Кривинського будинку-інтернату для ветеранів праці та інвалідів.

Дарувати хвилини радості, часточку свого тепла для знедолених давно стало доброю традицією  працівників ВП ХАЕС. З кожним роком все нові і нові представники трудового колективу залучаються до благодійних акцій, ділячись одягом, взуттям, меблями, побутовою технікою, консервацією та іншим скарбом з мешканцями інтернату - нашими підшефними.

Відразу по закінченню Новорічних та Різдвяних свят комісія по роботі з дітьми та шефській роботі завітала з найщирішими вітаннями та найкращими побажаннями від працівників ВП ХАЕС в Кривинський будинок-інтерніт для літніх людей. У кожного з мешканців інтернату своя доля. Молодість, як правило, випала на період війни та повоєнні роки. Розруха, холод, голод, до повного виснаження непомірно тяжка праця. Це було їхнє буденне життя. По-різному у кожного склалася доля, але наприкінці життя їх дороги зійшлися в Кривині. Тут і тепло, і ситно, і затишно. За останні декілька років під керуванням Л.Б. Попчук інтернат дуже змінився, і зміни на краще. Замінили майже всі вікна, перестелили у кімнатах лінолеум, повністю оновили їдальню. Кругом  чисто, і майже по-домашньому затишно. Та не всі можуть спуститися до їдальні, п’ятнадцять чоловік лежачих, але кожному з них необхідний ковток свіжого повітря, хочеться поспілкуватися з новими та вже рідними людьми, якими стали ми з вами.

Навіть у прикутих до ліжка людей радісно загоряються очі, адже до них приїхали шефи, про них не забули та ще й привезли в подарунок заздалегідь замовлені ними шерстяні шкарпетки, бо, як кажуть в народі, «старість не радість – ще зима не прийшла, а ноги вже  мерзнуть». Ми почули від стареньких багато приказок про люту зиму, та про те, що ноги потрібно неодмінно тримати в теплі  і який доречний наш подарунок.

А який же Новий рік та Різдво без подарунків від Діда Мороза? А він таки не забув про наших стареньких та презентував їм через КРДіШР  від усього колективу ВП ХАЕС солодкі подарунки (молочний шоколад «Світоч», цитрусові, яблука та шоколадні цукерки).

 Ми почули багато слів вдячності. Ось і закінчився час для спілкування, але ми не прощаємося, ми говоримо  стареньким до побачення.

 

КАЗКА ПРИЇХАЛА В ГОСТІ

Напередодні Новорічних свят комі­сія по роботі з дітьми і шефській роботі розпочала акцію «Поділись теплом свого серця» і звернулася до голів цехових комітетів та до всіх працівників ВП ХАЕС з проханням про допомогу  в організації свята для наших підшефних, мешканців Берездівської школи-інтернату. 

За попередньою домовленістю з директором школи-інтернату Галиною Володимирівною Берендою, поїздка була запланована на 23 січня.

Задовго до поїздки в комісії заки­піла робота, адже треба наперед зібрати речі та інший домашній скарб, якими поділилися наші працівники, все розсортувати. Щось відібрати для Кривинського інтернату, а решту зпакувати на Берездів. А ще треба закупити солодкі подарунки, враховуючи смаки наших маленьких підшефних. Також необхідно домовитися з Будинком культури про всі дрібнички поїздки, адже керівник театру-студії «Маски» Оксана Анатоліївна Воропанова зі своїми юними даруваннями везе дітям казку.

І ось настав довгоочікуваний день. Рівно о 8 годині ранку автобус, наданий адміністрацією ВП ХАЕС, під`їхав до опорного пункту, де члени КРДіШР завантажили речі, надані працівниками ВП ХАЕС, та новорічні подарунки для 108 дітей, мешканців Берездівського інтернату. Далі маршрут проліг через проспект Незалежності, 19, до родини Максимовичів, працівників ЦРБ та РЦ, які презентували телевізор «ОРІОН», по дорозі до БК до нас приєдналася Л.М.Малько з чималенькими клунками. Остання зупинка – Будинок культури. Весело, з гумором завантажили  наші артисти декорації в автобус.

Нарешті ми вирушаємо в дорогу. На вулиці тріщать хрещенські морози,  а в  нашому транспорті тепло та затишно. За розмовами не зчулися, як приїхали до пункту призначення. Щойно автобус заїхав на територію інтернату, юрба дітей висипала на вулицю. Вони мало не обнімали наш транспорт, пропонуючи свої послуги в розвантаженні скарбів – до них приїхали шефи,  та ще й не самі, а з артистами.

Не встигли ми зайти до приміщення школи, як шквалом посипалися запитання: «А чому ви так довго до нас не приїжджали?», «Ащо ви нам привезли?», «А цукерки будуть?», «А яблука?», «А банани?», «А Дід Мороз буде?», «А коли ви ще до нас приїдете?», «А коли ви нас до себе в гості запросите?»... Безліч запитань, безліч побажань – вони ж діти.

А тим часом в спортивному залі наші артисти розставили декорації і запросили глядачів на виставу. До дітей приїхала казка «Пеппі   Довга Панчоха». Таких вдячних глядачів, такі щирі посмішки можна побачити тільки там,              де справді вірять в            казку. Наші підшефні переймалися долею Пеппілоти та маленьких артистів жорстокого Дурисвіта містера Стеффенсона, і раділи тому, що головна героїня здолала зло, і як і завжди у казках, перемогло добро.

Дружніми оплесками діти разом із казковими героями запрошували Діда Мороза до себе. Дитячі старання не пропали даремно: до них завітав справжнісінький Дід Мороз  в червоному кожусі, з білою бородою, з палицею, а головне - з подарунками. Він привітав дітей та усіх працівників з Новим роком, побажав щастя, здоров`я,  всіляких гараздів. Дізнавшись, що всі діти протягом року були слухняні,  Дід Мороз вручив кожному особисто подарунок, а для школи - чотири футбольні м`ячі.

Свято закінчилося, пора збиратися додому. Ми щасливі не менш, ніж  наші підшефні. Ми радіємо з того, що змогли представити дітям  Діда Мороза з такими бажаними подарунками, і казку, і віру в добро, в те, що вони не одні, що ще хтось переймається їхнею долею.

Профком ВП ХАЕС та КРДіШР висловлює глибоку подяку всім тим людям, які не стали осторонь та допомогли зробити для дітей таке чудове свято, адже свят набагато менше, ніж буденних днів, а таких казкових майже не буває.

Окремо дякуємо працівникам, які поділилися грошима, незважаючи на фінансову скруту. Так, від комісії КРДіШР зібрано – 400 грн, електроцеху – 500 грн, КТВ  – 340 грн, ЦТАВ -109 грн, ХЦ – 40 грн, СК – 115 грн, УКБ – 150 грн, ВТС – 150 грн, ТЦ – 70 грн, ЦРБ – 357 грн, було кинуто в скриньку 74 грн і ще дякуємо небайдужому чоловіку, який                   не назвався, і зробив внесок в сумі 50 грн.

Лідія Куртєва