Енергонадихаюча місцина на землі

  З вікна нашої квартири цілодобово видно Хмельницьку АЕС. Хіба що осінньої пори бувають дні, коли туман огортає навколишню панораму і певний час все навкруги стоїть у суцільній молочній суміші.

З дитячого садочка знаю, що Хмельницька АЕС – «годувальниця» і головний постачальник електроенергії у нашій області. У школі з’ясувала, що ХАЕС продукує світла на кожну двадцяту  електролампочку країни. Ось так і починаєш розуміти масштаби станції, значення Нетішина для держави.

Для мене Нетішин – головне місто, не лише місце народження, але й зростання. Невдовзі закінчую десятий клас, далі – ще рік і пошук власної дороги. Вже зараз хочу сказати велике спасибі педагогам, які професійно готували десять років до майбутнього етапного рубежу. Навчатись складно, але цікаво, бо справжні фахівці наповнюють великою сумою знань кожного з нас. До старшої школи готувала нас наша перша шкільна мама Тетяна Сергіївна Малишенко. Шістнадцять відмінників передала вона у «спадщину». І хоча трошки «орденоносців» втратили ми на шляху до випускного класу, та дух суперництва за високий рейтинг класу живе і надалі. По-справжньому класний (у прямому і переносному значеннях) керівник Алла Євгенівна Клочко по-материнськи піклується про нас, вболіває за наші успіхи.

Мої уподобання формувались не лише у стінах школи. Нетішин надзвичайно насичене місто на об’єкти культури та спорту. Ще у дитинстві батьки подбали, аби я могла гармонійно розвиватись. Були заняття з плавання у басейні, зразкова танцювальна студія «Серпантин», не менш зразковий пісенний ансамбль «Криниченька». Кілька останніх років  відвідую студію естрадного співу «Камелія». Все це разом взяте допомагає виборювати гарні місця на Всеукраїнських і міжнародних конкурсах у якості солістки та члена ансамблю. Дуже вдячна міській владі, що мої уподобання два роки поспіль винагороджуються премією міського голови.

Як можна не любити містоутворююче підприємство – ХАЕС, коли воно допомагає мені проводити літні канікули у таборах відпочинку!? У так званий довоєнний час була у найкращих місцинах Криму, Прикарпаття. Була у різних місцях України разом із організаторами поїздок вихідного дня, які влаштовують профспілки для своїх працівників членів їх сімей.  Походила Карпатами і знаю їх красу та особливості природи.

Як для 16-річної особи, це широке коло пізнання світу.

Переглядаючи книжки про наше місто – «Енергія єднання», «Енергетичний велет Хмельниччини», «Хмельницька АЕС – 30 років надійної експлуатації», «Нетішин – хронологія сучасності» не перестаю дивуватись масштабам змін, що відбувались і відбуваються у нашому місті. Лише за моєї пам’яті забудовано половину вулиці Шевченка чотириповерховими будинками, виросли висотки у різних кінцях міста. У парку з’явилась прекрасна сцена і туди переміщуються святкування Дня міста, інших подій. Ми стаємо центром культурно-мистецьких фестивалів. Палац культури приймає найкращі пісенні і танцювальні колективи України. Та й наш «Шарм» годен конкурувати із відомими професійними танцювальними ансамблями. На «голосі країни» цьогоріч фейєрить вихованка нетішинської співочої школи Вікторія Олійник.

А які прекрасні номери представляють юні музиканти місцевої школи мистецтв! Випускники цього закладу працюють у знаних державних колективах, є лауреатами Всеукраїнських і міжнародних конкурсів. Такі ж слова слід сказати на адресу дитячої художньої школи. За чотири роки навчання я отримала там знання і навички, які, сподіваюсь, будуть доброю основою для майбутньої професії.

Нетішин спортивний взагалі має право на окреме оспівування, бо на базі КДЮСШ та Спорткомплексу підготовлено понад 60 майстрів спорту, 12 заслужених майстрів спорту, трьох олімпійських чемпіонів. Наші фехтувальники і самбісти, пауерліфтингери вражали поціновувачів спорту на різних аренах різних континентів. Бокс, волейбол, баскетбол, плавання, легка атлетика, футбол, скелелазіння – вибір на будь-які смаки. Ліс і річка, ошатні вулиці, теплі оселі, привітні люди, висококласні спеціалісти у різних напрямках діяльності – таким оточенням можна лише пишатись і любити та примножувати. Сподіваюсь, моє покоління не знизить висоту здобутків, якої добились батьки. І Нетішин втішатиме нових і нових його мешканців.

Надія Гусарова, учениця 10 класу НВК №3 –школа-ліцей