Людина  фахових  вершин

Цифра 60 зненацька позначилась на життєвому календарі Віктора Володимировича Воробея. Ніби вчора ювіляр перейшов із Нововоронезької атомної станції у колектив атомників Хмельницької АЕС, а минуло вже більше 32 років. На той час станція готувалась стати у число діючих. Потрібні були фахівці, що знають процеси  ділення ядер, внутрішньореакторних реакцій тощо. Грунтовні знання Віктор Володимирович з дисципліни «атомні електростанції і установки» отримав у Московському інженерно-фізичному інституті, після якого працював інженером-фізиком науково-дослідного відділу АЕС. У відділі ядерної безпеки нашої стан­ції він супроводжував налаго­дже­ння систем внутрішньореакторного контролю.

З 1989 по 1996 роки Віктор Володимирович працював начальником ядерно-фізичної лабораторії та виконуючим обов’язки начальника відділу ядерної безпеки. Під його керівництвом було організовано обґрунтування і впровадження ряду галузевих робіт з продовження ресурсу устаткування ядерної  установки, розвиток програмного забезпечення для нейтронно-фізичних розрахунків, роботу із впровадження на ХАЕС системи обліку і контролю МАГАТЕ із нерозповсюдження ядерних матеріалів.

Далі у його біографії посада провідного інженера управління реактором. Він брав активну участь у підготовці до пуску енергоблока №2 за що  у 2004 році його нагороджено відзнакою «За пуск 2-го енергоблока ХАЕС».

Останні тринадцять років В.Воробей в якості начальника зміни блока. Він вимогливий до себе і колег, прекрасно обізнаний фахівець, поради якого корисні і слушні не лише молодшим колегам. Його інженерна ерудиція і фахові знання, творчий підхід до вирішення виробничих проблем отримали відгук у вигляді відзнаки «Почесний працівник ХАЕС».

Не лише на ниві власних здобутків відоме в Нетішині прізвище Воробей.

Донька ювіляра Олена Воробей (викладач А.М. Макарик) у 2004-2005 роках  «встигла» взяти  участь у трьох міжнародних виставках-конкурсах та виборола ІІІ місце у  номінації  «Образотворче мистецтво» і «Приз  глядацьких симпатій» на VI Міжнародному конкурсі-фестивалі «Наша  земля – Україна», що проходив у серпні 2004 року у МДЦ  «Артек». Всеукраїнський конкурс  «Світ моїх крилатих мрій» приніс ювілейну медаль «АероСвіту», а  її робота була на­друкована у ювілейному календарі авіакомпанії.

Протягом того ж навчального року  відбулося  три  персональні  виставки: в стінах  рідної  ЗОШ  №2,  листопад 2004 року, у Хмельницькій обласній бібліотеці для дітей та в  музеї книги і друкарства України, що розміщується на території Києво-Печерської Лаври. Насамкінець, вийшла друком її книжечка малюнків-розфарбовок «Лисичка і журавель», яку деякі нетішинці зберігають у своїх архівах як приклад творчого надбання молодої людини. І таких відзнак у родині Воробеїв дуже багато.

Ювіляр прикладає немало зусиль, щоб бути у гармонійній фізичній формі. Його можна зустрі­ти на теренах міста на велосипеді, у доброму гуморі і гарному настрої. Він товариський і приязний, чудовий співрозмовник, людина високих ідеалів.

З нагоди 60-річчя і значних досягнень у виробничій діяльності Віктор Володимирович відзначений Почесною грамотою ДП «НАЕК» «Енергоатом».

Віктор Гусаров